«Здолаю перешкоди та загради»: українська рекордсменка про життя у Чехії

Це – рядки української поетеси Олени Ющук, яка через повномасштабне російське вторгнення покинула улюблене Запоріжжя і переїхала до чеського містечка Плзень.

Життя пані Олени – тернистий шлях, зітканий зі складнощів, болю, розчарувань та боротьби. Насамперед за своє життя. У ранньому віці жінка перенесла складну операцію на головному мозку, а лікарі не давали їй шансів на довгі роки життя. Проте поетеса не здалася і продовжувала вірити у майбутнє. А найголовніше – продовжувала писати.

За свій творчий шлях жінка видала 18 книг, брала участь у міжнародних фестивалях і конкурсах і навіть встановила рекорд. За три роки жінка написала тисячу віршів, за що була внесена до Книги рекордів України.

Не здається Олена Ющук і зараз. Коли її місто накривають ракети, а їй, з важким діагнозом і без жодного плану подальших дій, довелося переїхати до нової країни. Від страху та тривоги її самопочуття лише погіршилося, однак навіть далеко від дому її єдиною зброєю залишається слово, яке українка складає у поетичні рядки.

Не дивно, що нещодавно світ побачила нова книга Олени Ющук із символічною назвою «Здолаю перешкоди та загради!». Поетеса зазначає – частина творів була написана після 24 лютого, а половину збірки складають вірші чеських поетів, які пані Олена переклала українською.

«У Чехії мені пощастило зустріти неймовірну людину – Івану Горнекову – освічену, жіттєрадісну, добру, щиру. Саме завдяки їй мої переклади набули такої форми і змісту», – розповідає жінка, яка з неабияким подивом досліджувала творчість чеських митців. Зізнається, чеська поезія, як і українська, сповнена боротьби.

Серед перекладів українки можна знайти найулюбленіші твори чехів – наприклад, текст легендарної пісні чеського співака Карла Ґотта «Ти, пташко, маєш гніздо де?», а також композицію «Де дім мій», що з 1993 року стала гімном Чехії.

Крім того, пані Олена долучилася до діяльності благодійної організації міста Плзень і вже встигла провести творчий вечiр для українців, що також переїхали за кордон. Послухати українські вірші приходять і чехи. «Думаю, вони не зосім розуміють мене. Але часто підходять і кажуть, що українська дуже милозвучна», – ділиться враженнями поетеса.

Майже щодня Олена Ющук роздає на вулицях міста листівки зі своїми патріотичними віршами, аби підтримати своїх земляків, закохати людей в українське, а також поділитися частиною своєї творчості.

Чуже середовище, відсутність роботи, незнання мови здаються українській поетесі незначними, адже найголовніший тягар жінки – невиліковна хвороба. У Чехії вона отримує пільги, а в Україні – пенсію, однак прожити на ці гроші дуже складно, адже майже всі кошти йдуть на лікування.

«У Чехії я почуваюся незахищеною. У Запоріжжі у мене є лікарка, з якою я підтримую зв'язок й досі, бо стан мого здоров'я вимагає постійного догляду. Спеціаліст, якого я шукала тут три місяці, не надав мені належної допомоги, а ліки довелося передавати прямо з України», – зазначає вона.

Олена Ющук переконана – чехи і українці дуже схожі, проте свого майбутнього у Чехії жінка не бачить. Каже, серцем досі у Запоріжжі, зі своїм народом. Тому вірить, обов'язково повернеться до України.