Článek
Зокрема, в початкових школах по всій Чехії вже навчаються десятки нових українських учнів. Посприяв цьому новий закон «Лекс Україна». Однак нині директори шкіл цікавляться, де взяти гроші, щоб залучити біженців, які не володіють чеською.
Чи знаєте ви, скільки дітей можуть прийняти чеські школи?
Ми відштовхуємося від прогнозів Міністерства внутрішніх справ щодо кількості біженців. Тому ми припускаємо, що це передбачатиме інтеграцію 125 тисяч дітей з України віком від 3 до 18 років.
Чи знаєте ви, чи взагалі вдасться школам інтегрувати таку кількість учнів, враховуючи нинішні умови?
Ми очікуємо, що відбудеться розширення роботи шкіл, новий закон нам це дозволяє, але буде потрібне також будівництво нових приміщень. Треба дивитися не тільки на кількість відвідувачів, а й враховувати майбутнє. Йдеться про учнів, які гіпотетично можуть залишитися в Чехії надовго.
Однак добудування старих шкіл та будівництво нових є ефективнішим рішенням у довгостроковій перспективі.
Саме так. Однак наразі як нові приміщення можна використовувати класи художніх шкіл. Якщо вони знаходяться поблизу початкової чи середньої школи, можна скористатися тим, що вранці ці приміщення порожні. Тому йдеться скоріше про пошук наявних приміщень, які будуть відокремлені, як, наприклад, у центрах дозвілля.
Але чи спрацює це скрізь? Наразі йдеться про адаптацію дітей у Чехії, але з вересня директорам доведеться повною мірою враховувати їхні потреби…
Саме тому розглядається певний перерозподіл біженців по всій Чехії. Можливо, це прозвучить трохи жорстко, але люди, які приїжджають з України, повинні розуміти, що не всі зможуть залишитися в Празі чи Брно. Якщо вони хочуть швидко влаштувати дитину до школи, їм доведеться шукати місце в інших регіонах, чи то в Усті-над-Лабем або ж Ліберецькому регіоні.
Вивчати мову та займатися уроками
Якщо говорити про швидке розміщення учнів з України, в чому полягає правильна інтеграція? Школи бувають різні. Одні спочатку вчать учнів в окремих групах, інші ж одразу приймають до чеського класу з додатковим мовною підтримкою, треті створюють окремі групи, де вони навчаються українською або більше адаптуються.
Все залежить від ситуації. На мою думку, це має бути часткова інтеграція. Саме тому в рамках нового закону ми запропонували, щоб після залучення українських учнів шкільну програму можна було відкоригувати. Це тому, що вони лише частково інтегровані в навчання. Це може бути, наприклад, фізкультура, яка не настільки вимоглива до володіння мовою. Тому це має бути поєднання інтеграції та мовної підтримки, включаючи дозвілля.
З іншого боку, наприклад, дітей дошкільного віку спочатку залучають переважно до українських груп, перш ніж вони звикнуть.
Якщо директори приймають українських учнів, а це те, що їм дозволяє новий закон, то постає питання, де взяти нових вчителів, психологів, а також гроші на перекладацьку роботу, допомогу чи обіди?
Якщо учень зарахований у школу, ми надсилаємо до Міносвіти запит про фінансування подібних заходів – приїжджає ще один український учень, вчитель відпрацьовує додаткові години або ж школа наймає нового вчителя. Ми готуємо відповідні документи для переговорів з урядом з метою виділення додаткових коштів. Однак наразі школи змушені витрачати гроші з власних ресурсів.
Якщо школа зараховує нового учня, то на нього розповсюджуються такі ж правила, що і для чехів – вони можуть ходити в їдальню або відвідувати групу продовженого дня. Однак йдеться про витрати, які сплачує держава, від якої ми очікуємо збільшення фінансування. В інших питаннях все залежить від того, хто оплачує цю роботу. Саме від нього залежить, чи зможе він із власних ресурсів або за допомогою фондів оплачувати обіди українським учням. Проте ми також розпочали програму субсидій на підтримку харчування учнів, на яку розподілено 60 мільйонів крон. Очікується, що це розповсюджуватиметься і на харчування українських дітей.
А як щодо фінансування адаптаційних груп, учасники яких ще не є школярами?
Для цього ми готуємо заявку на грант. Якщо уряд виділить кошти, ми хочемо побудувати щось на зразок літніх таборів, які виникли під час пандемії коронавірусу. Це мають бути адаптаційні групи на півдня для дітей віком від 3 до 5 років, а також для учнів 6-15 років. Ми також намагаємося підвищити стандарти інтенсивних мовних курсів для учнів початкових та середніх шкіл. Так само ми шукаємо шляхи підвищення ефективності інтенсивної мовної підготовки вчителів, які володіють різними мовами.
Якщо директори приймають нового учня з України, який не володіє чеською, як його оцінюють вчителі? Чи вони отримуватимуть хороші оцінки автоматично?
Універсального правила немає. Наприклад, деякі учні частково володіють чеською мовою і долучаються до уроків. Інші ж можуть долучатися до уроків математики чи фізкультури, однак до інших занять ні. На мою думку, головну роль у цьому має зіграти підхід самих викладачів. Учнів, звичайно, не слід оцінювати незадовільно, краще не оцінювати їх взагалі. Потім можна домовитися з батьками, щоб учень пройшов курс знову. Тому ми від імені міністерства рекомендували приймати українських учнів на рік нижче, щоб вони мали змогу адаптуватися.
