З мовчазної згоди держави. У Празі обговорять майбутнє Росії

На думку учасників празького заходу, Путін повинен якомога швидше зникнути з Кремля. У готелі у празькому районі Бржевнов дипломатично гладких розмов про це не буде. Форум закликає до деімперіалізації та депутатизації Росії, а також до її «деколонізації». Навіть екстремальний сценарій у вигляді фактичного розпаду Російської Федерації, якою ми знаємо її сьогодні, не є табу.

Згідно з програмою, яку виданню Seznam Zprávy надали організатори, серед гостей заходу будуть всесвітньо відомі діячі антипутінської коаліції – наприклад, колишній депутат Держдуми Ілля Пономарьов, який був єдиним із нижньої палати російського парламенту, хто у 2014 році проголосував проти російської анексії Криму. Сьогодні він живе в Україні і навіть воює в лавах української армії проти рідної країни.

Також приїдуть колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін і відомий чеченський діяч Ахмед Закаєв.

Захід не має патронату чеського уряду, однак мовчазний дозвіл на його проведення, очевидно, має. «Ми знаємо про цю подію, і ми раді, що майбутнє Росії обговорюється у Празі», — сказала виданню речниця міністра закордонних справ Яна Ліпавського Ленка До.

Той факт, що російська опозиція обрала для свого «саміту» саме Прагу, свідчить про те, що чеська столиця повернулася на політичну карту Заходу.

«Вільні народи Росії» — це платформа, яка об’єднує російських опозиційних політиків, експертів і регіональних представників із республік чи регіонів, які сьогодні входять до складу Росії, таких як Татарстан, Чечня чи Бурятія. Останніми місяцями Бурятія стала відомою великою кількістю чоловіків, які на українському полі битви гинуть у російській формі.

«Учасники форуму виступають за перетворення авторитарної імперської держави (Російської Федерації – ред) у добровільне об’єднання вільних, незалежних і демократичних держав», – йдеться в їхній заяві. За їхніми словами, навіть нове обличчя в Кремлі не означає зміну політики Росії. «Нинішній режим побудував авторитарну систему з процвітаючою метрополією, яка висмоктує ресурси з підлеглих «колоній». Поки існує «Єдина Росія», вона буде агресивною імперією», – зазначають учасники празького заходу.

Перший саміт противників російського панування відбувся 8 травня у Варшаві. Очевидно, їхня діяльність пожвавилася після російської агресії в Україні, коли світ приділяє значно більше уваги російському експансіонізму. Після Варшави, а тепер і Праги, за два-три місяці відбудеться ще один захід у литовському місті Клайпеда.

«Форум організовується в різних містах Європи, які пережили боротьбу за свободу та проти диктаторів», – відповіли виданню у електронному листі на запитання, чому  для липневої зустрічі представники платформи обрали Прагу. Ніхто під відповідями не підписувався особисто. На запитання, хто оплачує захід, організатори відповідають лише узагальнено. «Організатором заходу є литовська неурядова організація «Інститут регіонів Росії». Його оплачують люди з Центральної Європи, які цікавляться відповідними питаннями», – йдеться у листі.

Організатори також зазначили, що не шукають безпосереднього політичного патронату місцевої влади, хоча й не проти цього. Їх більше цікавить сприятливе політичне тло. Захід відбудеться в одному з празьких готелів у Бржевнові, неподалік від чеських установ – Міністерства закордонних справ і Празького Граду.

Кажуть, що це місце не було першим вибором, але організатори нібито зіткнулися з відсутністю інтересу до події з боку першого готелю. «Вони не відповідали на наші листи, не підтверджували бронювання, а їхнє спілкування не було орієнтованим на клієнта. Ми не знаємо, чи була відсутність зв’язку з першим готелем пов’язана з політичними факторами чи непорозумінням», – повідомили організатори виданню Seznam Zprávy.

Труднощі з пошуком приміщення в Празі виникли у ще однієї дисидентської групи, яка виступає проти супердержав. Посилаючись на політичний нейтралітет, готель «Prague Marriott» відмовився в листопаді минулого року прийняти всесвітній конгрес уйгурів, пригнобленої мусульманської меншини, що проживає в комуністичному Китаї.

За уряду Петра Фіали Чехія є одним із найбільших прихильників України у боротьбі з російською агресією. Прага у великих кількостях постачає Києву зброю, лобіює його підтримку у більш нейтральних країнах Заходу, а також опікується великою кількістю українських біженців.

Незважаючи на явно холодні відносини між Прагою та Москвою, акція «Вільних народів Росії» є дуже делікатною. Заклики до змін у «територіальному устрої постпутінської Росії» – складне питання для дипломатії, навіть з боку країн, які бачать у Росії експансіоністського агресора. Крім того, Чехія зараз головує в Європейському Союзі, країнам-членам якого часто важко знайти консенсус у підході до Росії. Антипутінська опозиція також роздроблена.

Чеський уряд безперечно знає про празьку подію і дозволив їй відбутися. Вони не підтримують його, але й особливо не дистанціюються від цього. «Я буду за межами Чеської Республіки, тому я не знаю деталей», — сказав Томаш Пояр, радник прем’єр-міністра Фіали із зовнішніх відносин і заступник міністра з європейських справ.

Крім того, за подією стежить чеська поліція. «Ми знаємо про подію та наразі оцінюємо можливі ризики. З огляду на це ми згодом вживемо адекватних заходів», – сказав виданню Ян Данек із прес-служби празької поліції.

Силові структури також повинні мати огляд події через VIP-гостей, які часто живуть у вигнанні протягом тривалого часу або, принаймні, через їхню політичну діяльність у минулому їхня безпека була під питанням. Мабуть, найвідомішим є згаданий вище Ілля Пономарьов, який має особисто приїхати до Праги.

Російський опозиційний політик представляв у Держдумі партію «Справедлива Росія». У 2012 році він був одним із лідерів протестів навколо президентських виборів, на яких главою держави було обрано Володимира Путіна. Однак, на думку критиків, вони не були справедливими. У Думі Пономарьов був одним із поодиноких критиків путінських законів проти некомерційних організацій та ЛГБТ-спільноти. Він також виступив проти анексії Криму.

У минулому Пономарьов також був соратником раніше ув'язненого критика Путіна, мільярдера Михайла Ходорковського. Сьогодні колишній депутат живе в Києві. Тут у 2017 році він став свідком вбивства ще одного колишнього російського політика Дениса Вороненкова, яке пов’язували з його ставленням до російської влади. Передбачається, що Вороненкова застрелили дорогою на нараду саме з Пономарьовим.

Цієї весни Ілля Пономарьов розповів американському каналу CNN, що вступив до лав української армії та бере активну участь у бойових діях.

Останніми місяцями у своїй зовнішній політиці Чехія переживає повернення до коренів після Оксамитової революції. В епоху, коли країною керували більш твердою рукою, ніж нинішній президент Мілош Земан, чеська зовнішня політика відхилялася від прав людини та обережності щодо авторитарних країн, особливо Росії та Китаю. Глава чеської держави завжди виступав на користь бізнес-інтересів Чехії.

Напружена ситуація між Чехією та Росією виникла ще до війни в Україні, за яку навіть президент Земан остаточно засудив Москву. Зміна відбулася у зв'язку із справою Врбетіце. У ній з'ясувалося, що за вибухи на моравському складі боєприпасів, в результаті яких загинули двоє чехів, ймовірно, відповідальні російські агенти, які також стояли за отруєнням речовиною нервово-паралітичної дії «Новачок» в англійському місті Солсбері. Після цього у чеській дипломатії відбулася історична подія: скорочення кількості російських дипломатів, або агентів з дипломатичним прикриттям, які працюють у посольстві в Празі.