Článek
За даними Міністерства внутрішніх справ, на кожного восьмого мешканця Воднян у Південній Чехії припадає один український переселенець. Це відображається і в місцевій школі – із приблизно 800 учнів 70 дітей з України.
«Мабуть, в Південночеському краї у нас їх найбільше, про це мені кажуть й інші директори. Я думаю, що дітей, які приїхали навесні, нам уже вдалося інтегрувати. Завдяки мовним групам та іншій підтримці вони вже можуть спілкуватися», – пояснює директорка початкової школи та гімназії у Воднянах Барбора Кржіжкова Лоуженська.
І результати нового дослідження агентства «PAQ Research» у співпраці з Інститутом соціології Академії наук показують, що навіть після майже року школи в деяких частинах Чехії залишаються переповненими, а в інших навчається лише кілька українських учнів. Дослідження базується на опитуванні 1634 сімей біженців з України, яке провели з 9 листопада по 12 грудня минулого року.
«Системного моніторингу наповнюваності окремих шкіл та можливого перерозподілу учнів не існує. Ми також не знаємо, чому в одних школах немає українських дітей, а в інших їх більше п’яти в класі», – каже співавторка дослідження Мартіна Каванова з агентства «PAQ Research».
За винятком Воднян, у середньому 5 або більше українських дітей навчається у класах у Маріанських Лазнях, Карлових Варах, Коліні, Млада-Болеславі, Яблонці-над-Нісою або в деяких частинах Праги. Десята частина дітей навчається в класах, де є більше 5 українців, а у найбільш завантажених регіонах – більше третини.
«У Воднянах є потужні агенції з працевлаштування, тому, мабуть, сім’ї приїжджали до родичів, які вже тут працювали. Мабуть, свою роль зіграло і те, що вони вже знали місцеве середовище. Сюди приїхала справді велика кількість переселенців», – пояснює мер міста Водняни Мартін Махач.
Якщо, наприклад, окрему українську школу створили в Коліні, що в Центральній Чехії, то у Воднянах учнів розподіляють до чеських класів. До деяких з них ходить навіть 6 або 7 українських дітей. Через велику кількість дітей у школі інакше їх розподілити неможливо. У той час, коли чеські школярі мають урок чеської мови, українські школярі об’єднуються в групи і опановують основи чеської для іноземців.
Однак, якщо в класі велика кількість учнів, їм важче вивчати чеську мову. Лише 17 відсотків біженців, які мають понад 5 українських однокласників, домовляються у повсякденних ситуаціях, порівняно з 29 відсотками дітей, які відвідують класи з меншою кількістю учнів.
«Безперечно, для інтеграції краще, якщо в класі буде лише один учень, тому що вони повинні навчитися функціонувати в чеському середовищі. Буває й так, що українські діти говорять між собою українською, і ми не можемо цьому завадити. Вони також проводять вільний час разом, тож у них немає такої потреби вивчати чеську», – додає директорка школи у Воднянах.
Уроків чеської стало менше
Саме велика концентрація дітей і не зовсім «злагоджене» викладання мови є одними з обмежень, які, згідно з результатами дослідження, перешкоджають швидшій і легшій інтеграції дітей до шкіл, а пізніше і до чеського суспільства.
Після останнього опитування в червні інтенсивність навчання чеської мови серед українських біженців знизилася. Лише близько 16 відсотків дітей віком від 6 років мають щонайменше дві години уроків чеської мови в школі, як рекомендують експерти. Решта дітей приділяють цьому менше часу, або не ходять до школи.
«Вивчення чеської мови не має ефекту, якщо воно відбувається лише одну годину на день. Проте посиленому викладанню, ймовірно, заважає дефіцит кадрів», – додає Каванова з агентства «PAQ Research».
Як це не дивно, найкраще чеською мовою володіють діти середнього віку – 37 відсотків із них можуть спілкуватися у щоденних ситуаціях. Проте половина з них навчається в чеських середніх школах, а друга половина не вступила до школи і з великими труднощами розмовляє чеською.
Саме дітей середнього віку не вдається залучити до навчання – лише 46 відсотків з них відвідують чеську середню школу. Не всі зацікавлені в навчанні в Чехії. Лише половину тих, хто ще не вступив, батьки намагалися зарахувати до загальноосвітньої школи. Решта батьків навіть не планують цього робити. До того ж деякі з них дистанційно закінчують українську школу або вже мають середню освіту.
Однак, порівнюючи з червнем, ситуація дещо покращилася – 90 відсотків українських дітей відвідують початкову школу, у червні їх було 56 відсотків. Зросла й відвідуваність дитсадків – з 33 відсотків у червні до 65 відсотків станом на кінець минулого року. Ще 5 відсотків дітей відвідують дитячі групи. На бажання зарахувати дітей до школи також впливає те, чи збирається родина залишитися в Чехії на тривалий час чи назавжди.
«Найбільше ми боремося з тим, що одні діти постійно приходять і знову йдуть, а потім приходять зовсім нові учні. Тож з деякими ми починаємо спочатку. Тоді це залежить від того, як до цього підходить сім’я. Проблеми виникають тоді, коли батьки не підтримують дітей, їм не важлива їхня освіта або вони не хочуть залишатися в Чехії», – додає директорка початкової школи у Воднянах. Тож деякі діти не мають мотивації здобувати освіту в Чехії.
Згідно з дослідженнями агентства «PAQ Research», діти, які живуть у квартирах із достатніми зручностями, частіше відвідують школи та дитячі садки, ніж діти з гуртожитків чи ті, чиї батьки оселилися у екстреному житлі. Це стосується і дітей працюючих батьків, коли завдяки відвідуванню школи батьки можуть почати працювати. Діти за межами Праги мають більше шансів відвідувати школу, оскільки столичні навчальні заклади переповнені, а кількість шкіл і дитячих садків недостатня.
