Článek
У червні у чеському місті Млада-Болеслав до школи записалися 349 українських біженців. Крім того, протягом навчального року школи вже відвідували ще сімдесят дітей. Для порівняння: це приблизно стільки ж дітей, скільки щороку йде до місцевих перших класів.
Тож представникам міста не залишається нічого іншого, як створити виключно українську школу, яку з вересня відвідуватимуть три сотні біженців. І це попри всі рекомендації Міністерства освіти чи експертів запобігти сегрегації дітей, яких потім буде важко інтегрувати до чеського суспільства.
«Зрозуміло, що інтеграція була б кращим варіантом, але ми перебуваємо на межі можливостей у всіх десяти наших початкових школах. Можливо, ми могли б це зробити, якби у всіх класах розмістили максимальну кількість дітей, тобто 34, але так ми б обмежили наших дітей і ускладнили б роботу вчителів, а цього ми не хотіли», – пояснює заступник міського голови Даніел Марек і додає, що всі рішення вони консультували із Міністерством освіти.
Так само проблему із недостатньою кількістю шкіл вирішать у місті Колін. Близько 250 українських біженців будуть навчатися у двох окремих будівлях середньої школи.
«Діти однозначно звикнуть, тому що вони вже відвідують різні спортивні клуби і будуть на зв’язку з нашими початковими школами, тому я точно не боюся сегрегації», – впевнена перша заступниця мера Коліна Івета Мікшікова.
Дефіцит місць для біженців у початкових школах є проблемою не лише у Центральночеському регіоні. Такі ж труднощі виникають, наприклад, у Зноймо, де до початкової школи не прийняли 30 дітей. У місті Плзень створять кілька виключно українських класів поза будівлями початкових шкіл. Одним словом, розмістити у класах українських дітей з чеськими не скрізь є можливим.
«Це, звичайно, найменш підходяще рішення для українських дітей. Сегрегація, чи то в класах, чи в окремих школах, створює ризик того, що ситуація забетонується. Шанс того, що у майбутньому такі школи розпустять, а учні будуть інтегровані до інших шкіл, відносно невеликий», – побоюється Томаш Габарт, директор освітньої програми «Varianty» організації «Людина в біді».
Спочатку Міністерство освіти планувало, що регіони допомагатимуть муніципалітетам із переведенням дітей до шкіл із більшою кількістю вільних місць. Але більшість із них не отримували такого запиту. Натомість муніципалітети створили окремі українські класи.
«Ми намагалися застерегти від сегрегації українських дітей у школах, де тільки могли. Весь процес мав бути скоординований не лише на регіональному, а й на державному рівні», – додає Габарт. За його словами, зробити це не вдається.
Міністерство українських класів не хоче. Але вони все одно будуть
Зокрема, Середньочеський регіон допоміг лише муніципалітету Честліце, який звернувся до влади з проханням знайти школу для дев’яти українських учнів.
«Сегрегація у школах, звичайно, неправильна. У містах Млада-Болеслав та Колін дійсно не можна по-іншому. Однак для цих дітей з України це все ж кращий варіант, ніж онлайн-навчання. Крім того, дуже важко спланувати, коли діти, яких ми інтегрували, знову повернуться до України, а на їхнє місце прийдуть зовсім інші діти», – пояснює радник з питань освіти, а також мер міста Псари Мілан Ваха.
У Міністерстві освіти нагадують, що згідно із законом «Лекс Україна» директори зобов’язані розміщувати іноземців переважно до класів з чеськими учнями. Проте є винятки.
«Тільки якщо це неможливо з організаційних чи кадрових причин, директор може створити «український» клас. Тоді він зобов'язаний забезпечити поступове включення іноземців до навчання разом з іншими учнями, які навчаються у змішаних класах. Припущенням є, що українські класи не знаходяться повністю поза межами шкільних приміщень, а є їхньою частиною, щоб забезпечити інші інтеграційні заходи окрім фактичного викладання», – каже речниця Міністерства освіти Анета Леднова.
Проте в деяких чеських містечках схиляються саме до такого варіанту – розміщення українських дітей до виключно українських класів в окремих будівлях поза звичайними початковими школами.
Менше дітей, більше плутанини
Так, запис українських дітей до шкіл відбувається неорганізовано. Тоді як деякі з вищезгаданих муніципалітетів більше не мають місць для новоприбулих дітей, до інших записалися лише одиниці чи десятки школярів.
Наприклад, у містечку Угерске Градіште на запис прийшло четверо учнів, у вересні школи приймуть сімох першокласників з України, а протягом навчального року тут вже прийняли 44 дитини. У місті Трутнов очікують, що у вересні до школи піде вісім українських дітей.
У Їглаві на запис прийшло 28 українських дітей, дев'ятеро з яких підуть до підготовчого класу, а один дошкільник отримав відстрочку.
«Ми маємо 19 зареєстрованих першокласників з тимчасовим захистом. Ще є вільні місця в перших класах початкових шкіл «Юнгманнова», «Демлова» та «Кржижова» для тих, хто запізнився», – додав керівник відділу освіти Томаш Коукал.
Наразі міністерство не має повних даних про запис дітей до шкіл, тому неможливо сказати, скільки учнів і де навчатиметься. Єдину інформацію під час поїздки до підготовчої школи для українців у містечку Пршибрам надав міністр освіти Владімір Балаш. За його словами, у школах навчається близько 57 тисяч учнів, хоча спочатку очікували, що їхня кількість становитиме близько 130 тисяч. Найбільш переповнені освітні заклади у Празі, тому, за словами міністра, українським батькам не варто боятися переїзду до інших міст.
«Не обов’язково жити лише у Празі та біля неї, але, можливо, діти матимуть кращі шанси потрапити до школи в іншому місці», – наголосив Балаш.
Однак насправді держава не розробила жодної стратегії переселення українців, і тому найбільша частина біженців залишається у столиці. Згідно з даними станом на 5 серпня, до початкових шкіл Праги зараховано 8134 учні. Це приблизно 14 відсотків усіх українських школярів, які підуть до чеських початкових шкіл.
Але навіть ці дані дуже неточні – вони не включають дітей, які повернулися до України з батьками, або виїхали до іншої європейської країни.
У деяких празьких районах у школах не вистачає місць. Прага 3 направила понад 550 дітей до початкових шкіл і близько 100 дітей до дитячих садків, тому місцевим школам під час спеціального запису довелося відмовити 150 українцям.
У Празі 10 уже навчаються 450 українських школярів, для інших є місця лише в адаптаційних групах. Прага 2 розраховує на створення виключно українських підготовчих класів і класів для старших учнів.
Тож столиця планує й надалі збільшувати кількість місць у школах. А ось питання розподілу дітей у сусідніх муніципалітетах, як пропонує Міністерство освіти та інші експерти, у Празі не розглядають.
«Слід зазначити, що місць у школах в околицях Праги немає – тоді варто подумати, чи взагалі має сенс вивозити учнів навіть на кордони Середньочеського та інших регіонів», – каже радник Праги з питань освіти Віт Шімрал.
У Чеських Будейовицях документи до початкової школи подали 159 дітей, але для 60 з них не вдалося знайти місця. Вони, найімовірніше, підуть до українських адаптаційних груп.
«Якщо ситуація погіршиться, ми готові розпочати переговори з найближчими муніципалітетами або доведеться вести переговори з представниками Південночеського краю», – додає заступник мера з питань освіти Томаш Хованец.
