Článek
Нашій родині дуже пощастило, коли у 1994 році – мені тоді виповнилося дев'ять – ми переїхали до Чехії. Мій батько – оперний співак, насправді, обидва мої батьки мають вищу музичну освіту. Тато працював в одному з театрів Києва, але там була велика конкуренція, тому він розглядав інші варіанти. Саме тоді він дізнався, що у Південночеському театрі у місті Чеське Будейовіце (Jihočeské divadlo v Českých Budějovicích) оголошено набір співаків.
Нам пощастило, що в театрі було багато немісцевих солістів. Тому і нас прийняли за своїх. Це дуже допомогло нам. Проте це скоріше виняток. Чехи зазвичай дуже пильні, можна навіть сказати, певною мірою закриті. Просто так близько до себе вони нікого не підпускають та з обережністю ставляться до всього чужого. Звичайно, це має глибші історичні корені. Але, наприклад, моравці, які живуть у східній частині Чеської Республіки, дещо відкритіші.
Коротше кажучи, чехи – не італійці чи іспанці, яких вважають щедрими народами, які одразу приймають вас, обіймають і запрошують додому на вечерю, ніби ви знайомі вже дуже багато часу. У чехів це скоріше забіг на довгі дистанції, тобто повільніший і триваліший процес. Я не кажу, що це неправильно. Відносини, які ви потім будуєте, набагато міцніші. Просто будьте готові до того, що це може зайняти більше часу.
Ви, напевно, чули про бравого вояка Швейка. Ярослав Гашек, мабуть, не вигадав цього персонажа. Подібна швейковщина має як позитивні, так і негативні сторони. Позитив полягає в тому, що до складних ситуацій чехи намагаються ставитися з гумором. Востаннє це спостерігалося під час епідемії коронавірусу.
Чехи надзвичайно талановиті ледь не в усьому. Культура, наука, спорт… яку б сферу ви не згадали, вони завжди показують гарні результати. Це справді чудово для десятимільйонної нації, якій вдається піднятися до світових вершин.
Я довго не міг зрозуміти, чому чехи так ненавидять росіян. Адже вони їх звільнили! Коли мені було 13 років, а в японському Нагано проходила олімпіада, у фіналі хокейного турніру ми вболівали за Росію. Однак коли я подорослішав, то зрозумів, що означає бажання росіян вас «визволити».
Насправді вони одразу окуповують. Зараз на прикладі України ми бачимо, що в Москві називають «визволенням». Сьогодні я почуваюся гордим чеським українцем, який під час виконання чеського та українського гімнів переживає однакові емоції.
Всім українцям я рекомендую вивчити мову, вивчити чеську. Це дуже важливо, якщо ви хочете влаштуватися на кваліфіковану посаду. Без мови це неможливо, тому спочатку вам доведеться виконувати іншу роботу.
І на завершення хочу порекомендувати: чужому навчайтеся, але свого не забувайте!
