У Чехії є більше десятка нахилених веж. Одна з них перевершить навіть Пізанську

Статисти не в захваті, поціновувачі цікавинок радіють. Лише невелике відхилення від осі, і звичайна вежа може привернути увагу – ряд похилих веж, зокрема знаменита італійська дзвіниця, вражають своєю незвичною красою. Причини нахилу різноманітні: від нестабільних надр через дефекти конструкції до вибухів або вугледобування. У будь-якому разі похилими дзвіниці ніхто не будував.

Щодо похилих веж немає ідеальної статистичної інформації. Втім, видання Seznam Zprávy спробувало зробити огляд веж у Чехії і порівняти їх за рівнем нахилу. Ми звірили наявні дані безпосередньо з власниками і пам'яткоохоронцями та доповнили відсутні показники. Однак до результатів потрібно ставитися з певним скептицизмом, адже вимірювання не завжди точні.

Для порівняння, Пізанська вежа знаходиться під нахилом 3,97 градусів, що на вершині майже 56-метрової конструкції створює відхилення від осі майже чотири метри. До реконструкції в 90-х роках її нахил становив 5,5 градусів. Дзвіниця церкви в Зуурхузені, що в Німеччині, тепер занесена до Книги рекордів Гіннеса як найпохиліша вежа світу. Її відхилення від осі становить 5,19 градусів і 247 сантиметрів. Однак у Вікіпедії також перераховано ряд похиліших веж.

Перша будівля в нашому списку – це радше бонус. Бо йдеться про похилу цілу будівлю і, найімовірніше, вона не потрапила б до офіційного рейтингу падаючих веж. Однак споруда також має вежу, а нахил дійсно екстремальний. Церква Святого Петра Алькантрийського в Карвіні, відома з трилогії Карін Ледніцької, відхилена від осі на 6,8 градусів, що при висоті менше семи метрів створює відхилення 80 сантиметрів.

Спочатку церква в стилі бароко стояла на пагорбі, але через вугледобування опустилася аж на 37 метрів. Нині храм виступає з рівнини і знаходиться під нахилом. Він відкритий для відвідувачів.

Руїни замку Міхаловіце біла міста Млада-Болеслав стоїть на скелі над долиною Їзери. Найбільше тут над містом височіє циліндрична вежа Путна, яка водночас є оглядовою вежею. За легендою, вежу пошкодили шукачі скарбів у 19 столітті. Однак, на думку археологів та істориків, це сталося раніше, а будівлю вочевидь розгромив вибух пороху.

Видання Seznam Zprávy знайшло дві версії даних щодо нахилу 23-метрової вежі і обидві роблять її чеським рекордсменом. Найвірогідніше, відхилення становить 7,5 відсотки, в перерахунку 4,3 градуси та 173 сантиметри. Так, нахил вежі Путна є більшим, ніж нахил Пізанської вежі. Однак другі, неперевірені дані від пам'яткоохоронців, вказують на нахил 7,5 градусів, що може зробити вежу найпохилішою у світі. Це може бути викликом для міста Млада-Болеслав, аби його представники повторно виміряли свій раритет.

Подейкують, що вежа костелу біля міста Зноймо має найбільше відхилення в Чехії. Однак, проти замку Міхаловіце, це, мабуть, не відповідає дійсності. Відхилення від осі дзвіниці в містечку Горні Дунайовіце, ймовірно, не точно виміряно, але кажуть, що на вершині вежі воно більше метра. Висота вежі становить 26 метрів, тобто 2,2 градуси або трохи більше. Про причини нахилу джерела не згадують, але церква сильно постраждала під час Тридцятилітньої війни.

Говорять, що готичний костел в Усті-над-Лабем має найпохилішу вежу в Чехії. Однак це є правдою лише частково. Відхилення від осі становить 201 сантиметр, що є, насправді, найбільшим показником серед усіх місцевих веж. Проте будівля має висоту 65 метрів, а нахил становить 1,8 градуса. З цього погляду, вежа не є лідером у списку.

Неоготичний костел архітектора Франтішека Мікша стоїть на цвинтарі містечка Планяни з 1913 року. Однак при будівництві архітектор використав обвітрений граніт, тому на початку 30-х років будівля була під загрозою обвалення, а вежа похилилася. Будівлю врятувало нове склепіння із залізобетону, яке у 1932 році спроектував празький професор статики споруд Франтішек Клокнер.

Через 20 років церква згоріла, а вежу довелося знизити на 12 метрів; тепер її висота становить 54 метри. Перед пожежею повідомлялося про відхилення 140-160 сантиметрів. В перерахунку це 1,2-1,4 градусів, тобто 131 сантиметр.

Стара ратуша в місті Угерське Градіштє знаходиться на вулиці між двома площами. Спочатку її вежа була дещо вищою, нині її висота становить 47,5 метрів.

Вона мала готичний шпиль з пірамідою, чотирма башточками та майданчиком для нічного сторожа. Через нестійку основу він нахилений на 71 або 72 сантиметри, що становить 0,9 градуси.

Готичний костел 1360 року примикає до барокового монастиря на вулиці Слупі або На Травнічку в празькому районі Альбертов. Наприкінці 19 століття весь комплекс був перероблений у неоготичному стилі Бернгардом Грюбером, який також побудував замки Орлік і Сихров або ресторан «Шлехтова» (Šlechtova) у Празі. Невелика церква стоїть на піщаній основі і має неглибокі фундаменти, через що вежа висотою 38 метрів нахиляється. З відхиленням від осі 63 сантиметри і 0,9 градусів це найпохиліша вежа Праги.

Циліндрична вежа Народження Діви Марії є символом міста Домажліце. Вона також похилилася на 0,6 чи 0,7 градусів. З висотою 56 метрів вона відхилена від осі на 59 сантиметрів. Окрім нахилу вона має специфічну форму – циліндричних веж у Чехії небагато. Спочатку споруда була призначена для захисту міста. Вона похилена завдяки нестабільній основі а, згідно з легендою, похилилася вже при будівництві. І хоча здається, що це споруда в стилі бароко, вона була побудована в неоготичному стилі за часів Пршемисла Отакара II.

Романська базиліка Святого Георгія при монастирі Георгія має головний фасад у стилі бароко, проте за ним височіють дві романські вежі. Південна, більша вежа називається Адам, а північна, тонша, – Єва. Друга вежа знаходиться під нахилом 40 сантиметрів. Її висота становить 41 метр, а кут нахилу – 0,6 градуса. Це добре видно з майданчика, розташованого в південній вежі собору.

Частиною комплексу Асоціації художників «Манес» на празькій набережній є також водонапірна вежа під назвою Шітковська. Вже до завершення будівництва вона була під незначним нахилом. У багатьох джерелах зазначено, що вона відхиляється від осі на 115 сантиметрів. Проте, звідки ця інформація, сказати важко. У публікації «Мистецькі пам’ятки Праги» йдеться про більш реалістичне відхилення від осі на 42 сантиметри, тобто 0,5 градуси при висоті вежі 47 метрів.

Про місто Нетоліце, що на півдні Чехії, кажуть – про це повідомляє і сам муніципалітет на своєму сайті – що в його кадастрі налічують три похилі вежі. Виданню Seznam Zprávy не вдалося перевірити точні дані, але нахил веж видно на фото. Найпохилішою є вежа ратуші в неоренесансному стилі кінця 19 століття.

Значним є і нахил дзвіниці костелу Вознесіння Діви Марії. Її купол зроблений в стилі бароко, однак вікна з вигнутими арками свідчать про її готичне походження. Нахил, можливо, пов’язаний із пожежею 1619 року, коли місто було спустошене імператорською армією, а церква була сильно пошкоджена. Третьою є церква Народження Діви Марії в замку Кратохвіле. Будівля була пошкоджена, що вплинуло і на нахил вежі. В 90-х роках споруду зміцнили і зробили статичне кріплення та ремонт.

Готичний костел, що вважається домінантою Кутної Гори, стоїть частково на твердій, а частково на хибкій основі. Тому його стійкість вже давно порушена, тож у минулому костел вимагав ремонтних робіт. Уся південно-східна частина з пресбітерієм нахилена на 40 сантиметрів. Однією з причин, чому архітектори не добудували південну вежу, є погана основа. Однак ця вежа статично закріплена і не нахиляється. Північна висока вежа злегка нахилена, хоча, як стверджує адміністрація, відхилення лише мінімальне і не впливає на стійкість.