Článek
Представники низки міст вирішують головоломку, як зарахувати дітей до початкових шкіл, в яких не вистачає місць, і водночас впоратися із приходом українських школярів, батьки яких відкладають прийняття рішення про місце навчання своїх дітей на потім.
Зокрема, у місті Чеський Брод, де живе приблизно сім тисяч людей, розглядають кризові сценарії. «Уже зараз ми мали провести жеребкування серед дітей із села, кого приймуть, а кого ні», – пояснює виданню Seznam Zprávy міський голова Якуб Некольний.
Тому разом із сусіднім селом Дубравчіце вони планують побудувати школу, яка вміщуватиме 810 дітей. Незважаючи на це, згідно з демографічним аналізом, місць вистачило б приблизно на десять років, перш ніж знову виникне потреба в нових. Якщо побудувати школу не вдасться, місту доведеться вдатися до іншого кроку: поступово взагалі не приймати дітей із навколишніх сіл.
Через переповненість лише семеро українських дітей з вересня навчатимуться у початковій школі імені Тиршова у Чеському Броді. «Інших ми не прийняли. Ми діємо відповідно до методичних вказівок міністерства», – каже директорка школи Їтка Майерова, додаючи, що повідомила про ситуацію керівництву міста.
Мер визнає, що Чеський Брод змушений діяти за кризовим сценарієм: діти з України навчатимуться окремо від чеських дітей.
«На жаль, є великий інтерес до інтеграції українських дітей до нормальних класів, але у нас це неможливо. Так, ми б не прийняли чеських дітей, а ми не можемо цього зробити. «На жаль, ми відкладаємо інтеграцію, створюючи спеціальні невеликі класи для українських дітей», — пояснює міський голова. Це може відбутися лише після будівництва нової школи.
У Середньочеському регіоні проблеми виникли також у містечках Ржічани або Мніхово Градіште. Не краща ситуація і в інших містах, наприклад, у Празі та Пардубіце. Тут борються із нестачею місць у школах, і вже у квітні на цьому наголошували у дослідженні, створеному у співпраці статистичної організації «PAQ Research» і Міністерством освіти.
Спеціалізовані кабінети переобладнують на класи
У вищезгаданому місті Ржічани вдалися до інших заходів. «Ми боремося з нестачею місць, і це довгострокова тенденція, ми кільце навколо Праги. Тому ми вже кілька років намагаємося побудувати нову початкову школу», – зізнається заступниця мера Гана Шпачкова.
Правило, що у класі не хочуть мати більше 30 дітей, вдалося зберегти лише завдяки тому, що зрештою записалося менше українських дітей, ніж зареєстровано у місті. Наприклад, із 40 дітей до дитсадків зараховано лише 15.
«У нас також було заявлено більше дітей з початкової школи, але заявки подали менше 70 із них», - продовжує заступниця мера, за словами якої ситуація може змінитися наприкінці серпня, оскільки багато біженців ще не вирішили, чи хочуть вони залишитися в Чехії.
«У нас є готовий резервний план для відкриття українського класу, але це не є нашою метою, це кризовий сценарій», – каже Гана Шпачкова.
За словами заступника мера Яна Мареша, напруженою є ситуація і у місті Мніхово Градіште, яке налічує майже 9 тисяч жителів і розташоване на кордоні Середньочеського та Ліберецького регіонів.
«Я не можу відкрити навіть новий клас, немає де», – розповів він виданню Seznam Zprávy. Вони збираються збільшити кількість дітей у класі до тридцяти, хоча тривалий час намагалися мати 24-25 дітей.
Запасний варіант у Празі
Цьогоріч до шкіл у Пардубіце прийняли 367 українських дітей. Заступник міського голови Якуб Рихтецький порівнює це із кількістю дітей в одній початковій школі.
На новий навчальний рік в обласному місті заяви до шкіл подали 97 українців, з них 71 не зарахували. «Ми погодили створення дитячих груп і направляємо до них батьків. Побачимо, коли ми зможемо їх відкрити», – каже заступник і додає, що має інформацію, що деякі батьки, які записали дітей, з часом повернуться до України.
«Тож, можливо, ще будуть якісь місця. З іншого боку, я не знаю, скільки дітей ще приїде до Пардубіце, війна триває», – зазначає Рихтецький. Мабуть, ситуація стане зрозумілішою у вересні.
Заступник додає, що на рубежі серпня та вересня планується повторна перевірка неприйнятих дітей у реєстрі населення, щоб дізнатися, чи вони досі проживають у Пардубіце, а потім спробувати їх розмістити та, можливо, домовитися про збільшення місткості школи.
Столиця ж навпаки підготувала плани у разі більш кризових сценаріїв, тобто, якщо у вересні школи захоче відвідувати більше українських дітей.
«Значна частина сімей все ще розраховує на повернення до України, інша частина каже, що недостатньо добре знає чеську мову, а третя каже, що не має достатньо інформації про те, яку школу відвідувати», – пояснює радник з питань освіти муніципалітету Праги Віт Шимрал. Він також згадує ще один фактор: в Україні прийнято подавати документи до шкіл лише у серпні.
Тому муніципалітет Праги хоче бути готовим до того, що у вересні до шкіл прийде більше дітей з України. «До нас звернулися постачальники модульних будівель і сказали, що зможуть швидко щось побудувати на якихось ділянках землі», – описує Шимрал.
Іншим варіантом є створення місць для навчання в будівлях, що належать районам міста, але не затверджені як школи.
