Článek
П'ятнадцятирічний Владислав подав документи до середньої школи в Празі, але неуспішно. Вступні іспити хлопець склав лише кілька тижнів після того, як разом із родиною втік з Бучі. З міста, яке стало символом російського вторгнення в Україну. Місцем розстрілу мирного населення.
«На жаль, Чехія не дозволяє нам продовжувати навчання в середній школі, – каже його мати Лариса.
З чотирьох її дітей до чеської школи пішли лише двоє – ті, на кого розповсюджується обов'язок відвідувати навчальний заклад. На відміну від загальноосвітніх шкіл, початкові школи мають приймати українських біженців. Старша донька Лариси ненадовго повернулася до України, щоб вступити до університету та мати можливість навчатися в ньому дистанційно. Цього навчального року це чекає і на Владислава, який може відвідувати лише підготовчі курси чеської загальноосвітньої школи.
«Тому ми змушені продовжувати онлайн-навчання в українській школі», – додає Лариса.
Владислав є одним з тих, хто проживає у Чехії, проте залишається поза чеською освітою. З початку російського вторгнення в Україну загальноосвітні школи прийняли 4523 біженця. Близько чотирьох сотень більше не ходять до школи. Можливо тому, що вже повернулися до України.
«У зв’язку з тим, що учні середньої школи не відвідують школу і не мають обов’язку здобувати освіту в Чехії, ми не плануємо звертатися до них і пропонувати вільні місця у середній школі. Ми знаємо з практики, що багато хто обирає шлях дистанційного навчання в Україні, щоб закінчити 10-й або 11-й клас», – зазначає речниця Пльзенського регіону Гелена Фрінтова.
Більшість регіонів не збираються розшукувати українських старшокласників. А тим паче заохочувати їх до навчання. Згідно з місцевими органами влади, відповідальність лежить на міністерствах освіти та праці. Однак Зузана Рамайзлова з організації «Людина в біді» з цим не згодна. За її словами, шукати необхідно й тих, хто взагалі не подав документи до чеських середніх шкіл.
«Це група, яка знаходиться під загрозою. Не лише через їхній вік, а й через ізоляцію, в якій вони опинилися, та невизначеність подальшого освітнього шляху», – каже Рамайзлова, яка очолює програму «SOS Україна».
Однак у Чехії не знають, скільки українських біженців нині знаходиться в республіці, не кажучи вже про дітей або підлітків шкільного віку. У статистиці Міністерства внутрішніх справ станом на 3 жовтня йдеться про 26 тисяч неповнолітніх віком від 15 до 18 років. Однак це лише загальна кількість українських біженців, які отримали посвідки на проживання з 24 лютого. Значна частина українців вже покинула Чехію.
Потрібно зробити все, щоб те, що для української молоді зробили держава, громадські організації, освітяни та окремі люди, не залишилося осторонь, а служило її розвитку
Згідно з опитуванням команди «PAQ Research», станом на червень чверть 16 або 17-річних дітей відвідує чеські середні школи. Якби ця цифра залишалася однаковою, поза чеською освітою було б ще 12,4 тисячі біженців у віці від 15 до 18 років. Водночас експерти попереджають, що у Чехії може виникнути так зване втрачене покоління підлітків, які не вивчатимуть чеську мову або отримають лише початкову освіту.
«За останні місяці Міністерство освіти, культури і науки підготувало низку програм для їхнього залучення та підтримки вивчення чеської мови. Тому ми вважаємо, що говорити про втрачене покоління недоцільно, а потрібно зробити все, щоб те, що для української молоді зробили держава, громадські організації, освітяни та окремі люди, не залишилося осторонь, а служило її розвитку», – каже речниця Міністерства освіти Анета Леднова.
Замість школи – на роботу
Одним з тих, хто навіть не подав документи до жодної чеської середньої школи, є сімнадцятирічний Андрій. Уже майже пів року він з родиною живе у Чехії і продає електронні сигарети.
«Я хочу піти до школи, але поки займаюся невеликим бізнесом», – пояснює він.
Це ще одна причина, чому деякі підлітки не йдуть до старших шкіл. Найчастіше з України тікають матері з дітьми. Ну а найстарші намагаються заробити хоч трохи грошей, щоб допомогти всій родині з життям у новій країні.
«Кожна група біженців має дещо різні потреби. Наприклад, для тих, хто хоче навчатися, але має утримувати сім’ю, розглядаються різні варіанти стипендій. Це дозволить їм навчатися і частково забезпечити матеріальне становище сім’ї», – пропонує конкретне рішення програмна директорка некомерційної організації «META» Крістіна Тітєрова.
Найбільше українських старшокласників пішло до шкіл у Празі, станом на 19 вересня їх відвідувало 707 біженців. Крім того, можна припустити, що у столиці найбільше з них залишається поза освітою. За даними муніципалітету Праги, на початку навчального року на території столиці перебувало понад шість тисяч дітей віком від 15 до 17 років.
«Їхні очікування щодо майбутньої освіти, звичайно, різні, багато з них віддають перевагу онлайн-навчанню в українській школі та подальшій нострифікації середньої освіти», – підтверджує Віт Гофман, речник муніципалітету Праги, що не всі біженці поспішають навчатися у середніх школах Чехії.
Крім того, у Празі є проблеми з тим, щоб задовольнити попит чеських учнів на навчання в середніх школах, не кажучи вже про ситуацію з приходом переселенців з України.
«У Празі важко впоратися зі значною завантаженістю середніх шкіл, а також з тим, що школи повинні відповідати просторовим, гігієнічним і кадровим критеріям. Часто проблемою є нестача вчителів», – додає Гофман.
Для біженців віком від 14 до 18 років Міністерство освіти фінансує курси чеської мови. На них відомство виділило 150 мільйонів крон. Ще 100 мільйонів пішли на мовні курси для всіх вікових груп під час літніх канікул. Однак, на думку експертів, такі програми не є ідеальними для залучення старшокласників.
Тому некомерційні організації рекомендують залучати різні центри, які періодично можуть відвідувати підлітки з України. І у такий спосіб поступово долучатися до чеського суспільства.
«Доцільно використати вже існуючі структури, наприклад, такі центри, і розширити їхню діяльність, яка буде зосереджена на цій новій цільовій групі», – додає Тітєрова.
Крім того, це важливо і в рамках безпеки Чеської Республіки або майбутніх витрат соціальної системи. Можна припустити, що частина молодих українців залишиться в Чехії. Але якщо вони не отримають навіть підтвердження про освіту, держава доплачуватиме за них усе життя. Дослідження компанії «PAQ Research» і аналітичного центру «IDEA» показало, що протягом свого життя людина з середньою освітою платить до державного бюджету у середньому на 2,5 мільйона крон більше, ніж людина з початковою освітою.
