Репортаж: Як працює празький Центр зайнятості за новою адресою

Ранок. На годиннику ще немає й 9-ої. Оскільки на календарі п'ятниця, а за оновленим графіком спеціальне відділення Центру зайнятості Чеської Республіки у Празі приймає відвідувачів до 13, - поспішаю. Так працюють у вівторок і четвер. А у понеділок та середу - з 8 до 17.

Аби дістатись до установи від зупинки «Sídliště Prosek» за новою адресою Českopilska 421\1, минаю місцевий парк і спочатку не помічаю будівлі. А все тому, що відсутня черга, з якою в українців асоціюється дана установа. Ще раз дивлюся на мапу на телефоні і не вірю, що прийшла туди, куди планувала. Але пункт призначення дійсно перед очима. Нарешті помічаю табличку з назвою.

Приємне здивування чекає на мене і всередині. Відвідувачів мало, усі у залі очікування сидять на зручних стільцях. Інтерактивне табло показує числа. Тихо, спокійно, комфортно, тепло. Наскрізь пронизує робоча атмосфера.

Розумію, що маю, певно, взяти талон. Підходжу до системного гаджета - комп'ютера. Не встигаю прочитати варіанти запропонованих послуг, як до мене підходить службовець. На екрані універсального пристрою, що видає листівки із номером, можна прочитати текст українською та чеською мовами.

Привітний, зосереджений, доброзичливий чоловік просить показати наявність штрихкода - це своєрідна авторизація у системі відповідного запиту. У мене він лише за минулий місяць. Пояснюю, що приходила кілька разів у вересні, були помилки в реєстрації адреси проживання дітей, виправила їх у поліції у справах іноземців. Згодом з’явилися невідповідності в іменах. У відділені у районі Голешовіце запевнили, що все добре, треба почекати 31 день, і кошти надійдуть. Проте цього не трапилось. А коли вирішила отримати кошти хоча б за жовтень - ввести дані онлайн не вдалося.

Жінка з малечею у візку, яка зайшла відразу за мною, вступає в діалог : «Я теж за вересень не одержала, багато, хто не одержав. До речі, вперше за весь час, який мешкаю в Празі. Помилки, які видавала система, в усіх однакові, - адреса реєстрації. У мене чотири рази блокувалась система. Консультувалася, але так і не одержала кошти. Причин збою досі не знаю».

Жінка зізнається, якби вчора не глянула в програму «davkyuk.cz», де міститься вся інформація про запити, то і не знала б, що має знов якусь помилку. «А казали ж на Голешовіце, щоб чекала - все добре. Я ж і в системі зазначила свій е-мейл, і номер телефону, і мала б одержати сповіщення про недоліки у формі смс чи листа на поштову скриньку - не було нічого. Навіщо було рекламувати нововведення і переконувати, що ми дізнаватимемося тепер усе оперативно, якщо все, як було, так і є».

На мій подив, службовець береться відразу допомагати із запитом на жовтень і ввічливо просить зачекати хвильку на стільці. Раніше в таких випадках консультували волонтери. Їх було чимало: українців та чехів. Але й вони не завжди знаходили однозначну відповідь на конкретне питання. Хоча без їхньої допомоги навряд чи комусь вдалося б самостійно зареєструватися в додатку. Наразі ж добровольців, якщо глянути візуально, в десятки менше.

Службовець за лічені хвилини оформляє запит на жовтень. Він бере мені талони до спеціаліста і з прикрістю повідомляє: «Не думаю, що готівку за вересень вдасться одержати. Усі запити закриваються останнім днем місяця, але спробуйте».

Поки чекаю своєї черги, роздивляюсь все навкруги. Кожен стіл спеціаліста пронумерований, їх кілька десятків, принаймні, на першому поверсі установи.

«Я не знаю чеської, - каже мені бабуся, яка сидить поруч.- Не знаю, чи вони зрозуміють мене. Переживаю. Я недавно приїхала. Ми зі сходу України. Донька вже півроку тут, я лиш зараз наважилася. Раніше все оформлювали разом, а потім уточнювали дані на Голешовіце. Це був жах, особливо в серпні, я вже й не хотіла тієї допомоги. Кілька днів зранку до обіду, а то й до п'ятої, всі знервовані, огороджені залізними парканами, як вівці. В туалет навіть не відходили, аби не було непорозумінь з охороною. Було відчуття, ніби для тих охоронців ми всі на одне обличчя. Скільки разів траплялось - відійде хтось, а вони кажуть, що не бачили. Всі кажуть, що ж була, відійшла попити. А вони: «Я не бачив. Не треба ходити туди-сюди»».

«Думала, вже, як зроблять електронний ключ, додаток цей в телефоні, не доведеться йти хоч у вересні. Але де там. Якусь помилку мені вибило, добре, що хоч восени вже черг не було. Все швидко, перевірили, щось виправили. Більше спеціалістів працювало, донька пішла знов зі мною, вона трішки вже чеську розуміє. А от зараз я просто прийшла глянути, чи все добре. Якось поясню. Гарно тут, правда? А головне посидіти можна, бо ноги сильно болять», - ділиться жінка.

Не встигаю нічого відповісти, бо на табло з'являється мій номер. Підходжу до службовиці. Вона перевіряє запит, каже, що не бачить проблем. Пояснюю, що мені вже допомогли, але, ніяковіючи, прошу подивитися, що не так із вересневим клопотанням. Питаю, чому кошти (а пройшло якраз 32 дні) так і не надійшли на рахунок та чи можу я на них розраховувати.

Десять, а можливо й більше хвилин, спеціалістка поступово перевіряє усі документи: візи, місце реєстрації проживання мене і моїх дітей, навіть перші сторінки закордонного паспорту. Констатує: «У вас все добре, я не бачу жодних помилок, за вересень ви б мали отримати гроші, бачите, тепер у вас штрихкод, де написано «чекайте на видачу готівки», думаю, за 10 днів прийдуть. Якщо ні, ще раз прийдіть до нас».

Не знаю, чи мені пощастило із зміною і фахівцями, до яких я потрапила, але уперше за 5 місяців у Празі я вийшла з Центру зайнятості цілком спокійною і з гарним настроєм. Отже хочу підсумувати та з впевненістю відмітити позитивні зрушення в роботі надважливої соціальної установи.

По-перше - доброзичливий колектив, по-друге - відсутність черг, пов'язаних із збільшенням робочих місць, і головне - наявність чіткої системи запису до певного фахівця. Помітила зменшення волонтерського складу та охорони (чимало скарг завжди було на непривітність охоронців, а волонтери завжди були психологічною підтримкою). Єдиний мінус, який сподіваюсь з часом буде ліквідований, - відсутність зворотнього онлайн зв'язку при потребі доопрацювання запитів.

Раніше наголошувалося, що це буде впроваджено з осені і про кожну неточність клієнту повідомлятимуть зручним для нього способом: смс чи електронною поштою. На жаль, воно досі не діє. А подібна функція і зменшила б навантаження на відповідну програму, і підвищила б коефіцієнт довіри біженцями з України до найзатребуванішого в Чехії додатку. Який, на жаль, останнім часом видає помилки.