Článek
Іншими словами, країну із субпідрядною економікою потрібно перетворити на потужну державу з власним виробництвом і послугами. Навколо цього виникла низка ініціатив, а багато економістів говорять про необхідність «інновацій», однак все це досі знаходиться на початковій стадії.
Нині Чехія має можливість здійснити цю трансформацію, або ж принаймні отримати для неї капітал. Вітчизняні компанії мають шанс інвестувати в Україну, ринок якої буде тісніше пов'язаний з європейським, і є висока ймовірність того, що він розвиватиметься швидше, ніж чеська економіка.
Вже є перші випадки. Наприклад, бізнесмен і меценат Лібор Вінклер планує запустити в Україні мільярдні проєкти. В цьому зацікавлені й інші компанії. Десятки з них уже записалися до новоствореної Українсько-чеської господарської палати.
Виробник обладнання для ванних кімнат «Ravak» налічує двісті людей на своєму заводі в Україні. Там працюють і чеська автомобільна компанія «Tatra» і технологічна компанія «ICE Industrial Services» з групи «MTX» мільярдера Петра Отави, яка виготовляє 3D-друк з бетону, а також виробник медичного обладнання «Batist». У роботі в Україні зацікавлена компанія «MND» мільярдера Карела Комарека, а також українофіли з фірми «Pale Fire Capital».
Головним рушієм палати є бізнесмен Петр Крогман, який сам інвестував в Україну понад мільярд крон і за останні роки створив там велике сільськогосподарське підприємство «Agromino».
Якщо компаніям вдасться інвестувати в Україну, особливо в такі проекти, як біогазова електростанція Лібора Вінклера, або в модернізацію зруйнованої інфраструктури, доступ до дешевої сировини, або ж створення ринку для свого виробництва, вони будуть отримувати дивіденди. Так вони створять капітал швидше, ніж у Чехії.
Чеські фірми також можуть інвестувати безпосередньо в місцеві компанії. Як відомо, в Україні дуже розвинене сільськогосподарське виробництво, а також сектор ІТ-послуг. За словами Крогмана, тут є низка конкурентоспроможних машинобудівних компаній, які могли б досягти успіху на європейських ринках. А найголовніше те, що Україна багата на сировину, яка є чи не найважливішим мотивом російського вторгнення. Поклади природного газу знаходяться переважно на Сході України.
Держава не дуже полегшує компаніям вихід на український ринок , тому що з початку війни агентство «EGAP» і Чеський експортний банк припинили зв'язки з Україною (і Росією). Однак певні спроби відбуваються на міжурядовому рівні, про що свідчить, наприклад, недавній візит радника прем’єр-міністра Томаша Пояра в Україну.
Метою виходу на український ринок є отримання майбутнього капіталу, який можна реінвестувати на місцевому рівні чи в інших країнах Європи.
Проте у Чехії буде велика конкуренція. З початку війни свої позиції в Україні зміцнює і Польща, яка першою запропонувала щедру допомогу – доларові своп-лінії між центральними банками. Вона також дала українцям можливість обмінювати гривні на злоті в польських банках за довоєнним курсом. Історично Польща має тісні зв’язки з Україною.
Основним поштовхом для української економіки буде переважно мільярдна зовнішня допомога в рамках зміцнення антиросійського альянсу. Його масштаби нагадуватимуть відомий післявоєнний план Маршалла щодо реконструкції Західної Європи.
Потреби України будуть величезними. За різними оцінками, руйнування і пошкодження будівель та інфраструктури, спричинені вторгненням, сягнули понад 100 мільярдів доларів, а загальні економічні збитки досягли 600 мільярдів доларів, згідно з аналізом Київського економічного університету. Це величезні суми, адже ВВП України до війни становив лише 200 мільярдів доларів.
Водночас після російського вторгнення в Крим у 2014 році Україна вже отримала величезну допомогу від Заходу. Набагато більше, ніж західноєвропейські країни отримували за оригінальним планом Маршалла у 1948-1949 роках. Тоді допомога становила 14 відсотків ВВП в Австрії, 10,8 відсотка в Нідерландах, 6,5 відсотка у Франції та 2,5-2,6 відсотка в Західній Німеччини та Великій Британії.
«Фінансові ресурси у розмірі 17 мільярдів євро, виділені Європейським Союзом для України, становлять понад 10 відсотків ВВП країни. США додали щонайменше ще п'ять мільярдів доларів цивільної та військової допомоги; і 1,88 мільярда доларів надійшли з Японії. Міжнародний валютний фонд надав Україні кредит на 17,5 млрд дол. Порівняно з ВВП України до кризи – це значні суми», – констатує у своєму есе американський історик Адам Туз.
Тому після 2014 року Україна істотно модернізувалася, а її ринок був переорієнтований на Європу. Однак результати були далекі від післявоєнних років Західної Європи чи навіть досвіду Польщі з 1990-х років. До російського вторгнення Володимира Зеленського багато критикували за неефективне використання ресурсів і маневрування між Росією та Європою.
Тож переговори про післявоєнну відбудову будуть складними, але Україна, безсумнівно, отримуватиме кошти.
Тому чеські компанії мають шанс повторити те, що зробили німецькі, французькі, бельгійські чи австрійські компанії після 1989 року у вітчизняній автомобільній промисловості чи банківській справі. Принести свої ноу-хау та корпоративну культуру, що допоможе зробити українські компанії генераторами прибутку.
Україна може допомогти Чехії швидше створити капітал, без якого бажана трансформація вітчизняної економіки ніколи не відбудеться.
