Článek
На головному залізничному вокзалі Праги залишається все більше українських біженців ромського походження. Все частіше виникає питання, чому ж це відбувається? Чи відмовляється чеський уряд приймати біженців лише тому, що вони належать до ромської меншини? Чи ромів не задовольняє житло, яке їм пропонують чехи?
«У цьому винна система, яку запровадила держава та Міністерство внутрішніх справ», – каже Геті Мубін з Організації допомоги біженцям. У Празі для українських ромів не вистачає житла, але через нечіткість тлумачення законів вони не можуть отримати безкоштовний квиток до інших регіонів. Їм ніде спати, тому з вокзалу вони йдуть бозна-куди. Волонтери перевантажені, до того ж вони починають стикатися з ненавистю.
Геті Мубін координує волонтерів на головному залізничному вокзалі в Празі, куди прибуває більшість біженців з України. Вже декілька років вона займається питаннями біженців. «Нинішня ситуація дуже сумна, і її неможливо змінити», – каже Мубін в інтерв'ю виданню Seznam Zprávy.
Чому ромські біженці з України залишаються на празькому вокзалі?
Є кілька проблем. По-перше, є люди, які їдуть за кордон транзитом і залишаються тут на 24 години. Ми тут для того, щоб допомагати тим, хто, наприклад, наступного ранку, їде кудись далі потягом; щоб вони могли десь поспати.
Також є люди з двома або більше громадянствами. Зазвичай йдеться про українські та угорські паспорти, це стосується багатодітних ромських сімей. Люди помічають, що ці люди звертаються до обласних центрів допомоги, але повертаються. Тож вони думають, що щось не працює.
Хіба ці люди не можуть залишитися в Чехії?
З юридичної точки зору Угорщина вважається так званою безпечною країною для людей з двома паспортами. Вони не можуть отримати тимчасовий захист. Таким чином ці люди випадають із системи, хоча вони тут.
Третя група людей, які залишаються на вокзалі – це ті, хто зареєструвався в центрі допомоги та отримав житло. Вони заселилися, але з якоїсь причини вирішили покинути житло або їх вигнали. Тому вони повертаються на вокзал.
А як щодо людей, які не мають жодних документів?
Це ще одна група. Поліція не може їх ідентифікувати, тому вони не можуть брати участь у процесі. Ідентифікація займає до восьми днів. Інші люди не мають штампу в’їзду до Шенгенської зони, тому неможливо визначити, звідки вони приїхали.
Що, на Вашу думку, має працювати інакше?
Волонтер часто бачить лише те, що тут є багато ромів, які нікуди не переміщаються, або ж вони йдуть, а наступного дня або за тиждень повертаються на вокзал. Звичайно, ми постійно навчаємо волонтерів, вони отримують посібники, інформаційні бюлетені, ми проводимо регулярні онлайн-конференції, де розповідаємо їм актуальну інформацію. Але проблема виникає в системі, яку запровадили держава та Міністерство внутрішніх справ. Ця система не враховує ситуації, які можуть виникнути в реальному житті, і ніхто не може їх вирішити.
Що саме міністерство має змінити?
Наприклад, існує проблема з тлумаченням постанови Міністерства фінансів, яка не дозволяє людям без реєстрації в обласному центрі допомоги отримати безкоштовний квиток, аби їздити всередині країни. Таких людей дуже багато.
Хіба вони не можуть просто купити квиток?
Переважна більшість з них не має грошей, тому їм немає за що купити квиток. А безкоштовно вони його не отримають. Нині до Праги приїжджає велика кількість багатодітних ромських сімей, які не мають абсолютно ніяких коштів. Це величезна проблема, на яку ми не можемо вплинути. Потрібно змінити тлумачення постанови міністерства. Деякі перевізники дійсно інтерпретують це так, що це не дозволяє нам купувати квитки за нуль крон для людей, яким потрібно їхати ще кудись.
Чому ці люди хочуть подорожувати в межах республіки?
Багато людей мають знайомих в інших регіонах і хочуть зареєструватися в інших обласних центрах допомоги. Але оскільки вони не мають штампу в паспорті, «Чеська залізниця» не надасть їм безкоштовний квиток.
Інша проблема полягає в тому, що величезна кількість ромів повертається з Угорщини. Ми намагалися з’ясувати, чому це відбувається. Вони часто мають два паспорти, українське та угорське громадянство. З'ясувалося, що Угорщина дає цим людям десятиденний дозвіл на тимчасове проживання, а потім відправляє їх назад до Європи. Хоча вони мають угорський паспорт. Це дійсно дивно, ми хотіли знати, чому так відбувається. Виявилося, що Угорщина керується українським паспортом і повністю ігнорує той факт, що ці люди мають угорське громадянство.
Однак вони порушують міжнародне право…
Це зовнішня політика Віктора Орбана. З одного боку, на Закарпатті він роздає угорські паспорти, бо це стосується історичної території Угорщини, і таким чином здобуває собі виборців в Угорщині. З іншого боку, коли ці люди приїжджають до Угорщини, вони ставляться до них як до іноземців, бо у них український паспорт. Вони отримують лише дозвіл на тимчасове перебування на 10 днів. Багато людей, за оцінками, це сотні чи тисячі, їдуть до Угорщини і через деякий час повертаються до Праги.
Чи повертаються вони з інших європейських країн?
Наприклад, з Німеччини. Це багатодітні ромські сім’ї, які виїхали до Німеччини, але раптово повернулися. Ми хотіли з’ясувати, чому. Вони описують кілька різних причин – виявилося, що деяким з них поліція не дозволила вийти з поїзда в Дрездені, тож їм довелося їхати аж до Берліна. Там їх перевірили і з’ясували, що вони мають подвійне громадянство, тому і відправили назад до Чехії.
Із Заходу вони повертаються ще з однієї причини. Зараз серед ромської громади існує величезна кількість дезінформації про те, що людей на Заході продають на органи. Вони дуже налякані. Вони часто безграмотні, не розуміють, що написано на папері, не розуміють текст. Оскільки у них багато дітей, вони збирають речі і їдуть із Західної Європи.
Ті, хто не хотіли допомагати ромам, вже не приходять
Яку роль у цій проблематиці відіграє расизм чехів, наприклад, волонтерів на вокзалі?
Ми тут уже восьмий тиждень, від самого початку вторгнення в Україну. Спочатку тут була величезна хвиля охочих волонтерів та допомоги. Зараз також зменшилася кількість новоприбулих українців, водночас змінилася їх демографічна структура; зокрема приїжджає багато ромів, і водночас зменшилася кількість волонтерів. Деякі перестали ходити через втому, тому що інтенсивно допомагали з самого початку. Інші ж перестали допомагати, бо бачать багато ромів з України, яких не вважають біженцями. Наприклад, самі волонтери іноді негативно ставляться до допомоги ромам.
Скільки волонтерів через це пішло?
Небагато. Це може бути третина людей. У годину пік щодня приїжджало сім-вісім тисяч людей, а вдень тут було від 170 до 200 волонтерів. Сьогодні цифри значно менші, наприклад, 50 волонтерів на день. Основна група волонтерів зменшується, в цьому і полягає проблема.
