Článek
Маленька кімната у гуртожитку, а в ній ціла родина. Або кілька людей у одній вітальні або спальні. Через розв’язану Росією війну до Чехії за короткий час прибуло чверть мільйона українських біженців. І більшість з них живе у незадовільних умовах.
Про це свідчить опитування компанії «PAQ Research» та Інституту соціології чеської Академії наук. Дослідження провели серед 1300 родин біженців з України. 54 відсотки з них повинні задовольнятися менш ніж 6 м2 житлової площі. За словами аналітиків, йдеться про консервативну оцінку.
Крім того, у гуртожитках здебільшого порушуються житлові стандарти. Згідно з ними, на кожну людину має бути не менше 6 квадратних метрів вільного простору. Однак дві третини біженців живуть у тісноті.
«Це менше норми для розміщення. Дефіцит простору та гігієнічних приміщень може мати негативний вплив на інтеграцію у Чехії», – зазначає співавторка опитування Мартіна Каванова з компанії «PAQ Research».
Наприклад, Німеччина надавала житло лише за умови, що кожен біженець буде проживати на площі не менше 7 м2.
Але навіть за надання такого недостатнього житла чехи отримують грошову компенсацію від держави. Їм платять 200 або 250 крон з людини за ніч. Водночас, згідно з опитуванням, кожен третій біженець навіть не має ключа від приміщення, щоб самостійно заходити та виходити. Дві третини мають власну вбиральню, яку не потрібно ні з ким ділити, і лише 56 відсотків мають власну кухню.
Менше грошей, більше людей
Навіть у домогосподарствах, у яких українців прихистили чехи, родинам часто доводиться тіснитися. Згідно з аналізом, це також може бути зумовлено правилами державної підтримки. Чеський уряд пропонує лише 3 тисячі крон на одну особу, що спонукає чехів приймати лише великі родини.
Це підтверджують і результати опитування – 34 відсотки сімей з дітьми проживають в окремих квартирах і частинах будинків, які надають чехи. У таких умовах живе і 21 відсоток бездітних біженців.
«Найголовніше, аби план підтримки розміщення мав довгострокову перспективу. Принаймні до кінця року і, можливо, до березня 2023 року фінансова підтримка нежитлових форм розміщення та так званих солідарних домогосподарств має продовжуватися за умови, що вони відповідають основним стандартам гігієни», – додає Каванова.
З гуртожитків до квартир
Тож як живуть українські біженці у Чехії? Згідно з результатами опитування, їх можна поділити на три групи.
Перша група має достатньо стабільне та якісне житло. Це приблизно чверть біженців, які проживають в орендованих або наданих чехами квартирах, де вони мають достатньо особистого простору, власну вбиральню і ванну кімнату.
Другу групу складають 46 відсотків родин, які проживають у квартирах, що не відповідають мінімальним стандартам. Тут біженці мають менше 6м2 на людину та не мають доступу до туалету та душу.
Решта приблизно третини біженців все ще залишаються у нежитлових приміщеннях, тобто у гуртожитках, готелях та інших об’єктах.
«Певна частина біженців протягом року повернеться до України, але місця у наданих чехами квартирах і будинках мають бути збережені, щоб, наприклад, українці у гуртожитках могли зайняти їхні місця. Крім того, дані дослідження свідчать про те, що допомога місцевих жителів також позитивно впливає на інтеграцію», – додає Каванова з компанії «PAQ Research».
