Článek
Біженці з України, яких у Чехії вже близько 300 тисяч, мають доступ до державного медичного страхування та право на медичне обслуговування. Проте у лікарнях не вистачає персоналу, тому наразі чеський уряд думає, як щонайшвидше залучити українських лікарів та медсестер до роботи в медичних установах.
Офіційний процес визнання медичної освіти працівників з так званих третіх країн, тобто за межами Європейського Союзу, є відносно довгим та дорогим. Тому в МОЗ вважають, що лікарі з України могли б долучитися до роботи у стаціонарних відділеннях, оминувши цю умову. Однак робити вони це зможуть лише під наглядом своїх чеських колег.
Погоджується з цим і президент чеської Лікарської палати Мілан Кубек, який дав інтерв’ю виданню Seznam Zprávy.
Нижче публікуємо найважливішу інформацію:
Кому допомагають чехи?
Мілан Кубек: Ми повинні запитати себе, кому ми хочемо допомогти – біженцям, чи хочемо вирішити проблему того, що про них нема кому піклуватися. Щодо питання якнайшвидшого залучення лікарів, ми повинні усунути адміністративні бар’єри, подбати про їхніх дітей, забезпечити їм житло та оплатити курси чеської мови. Потім вони мають піти на так званий медичний курс, тобто курс підготовки до іспиту з чеської мови, який складається з чотирьох основних напрямків. Після іспиту лікар може працювати на тих самих умовах, що і чеський спеціаліст.
Скільки українських лікарів було в Чехії до війни?
Мілан Кубек: Станом на 1 березня у нас працювало 693 лікаря з українською освітою. Основна проблема перед іспитом – це обов’язкова практика, але цим лікарям не бракує практики, їхня проблема в тому, що вони не володіють чеською. Якщо ми хочемо, щоб ці люди якнайшвидше долучилися до процесу, ми не повинні створювати перешкоди у вигляді такої практики. Ми не хочемо, аби вони були людьми на побігеньках або дешевою робочою силою. Ми, як Чеська медична палата, хочемо ставитися до них справедливо, щоб вони якомога швидше стали повноправними членами нашої спільноти. Звісно, оминути мовний аспект неможливо.
Скільки лікарів приїжджає з України під час війни?
Мілан Кубек: Ми не знаємо, скільки лікарів серед біженців. Здається, їх буде небагато, бо вони не хочуть покидати свою країну в такий час. Постає також питання, чи залишаться вони з нами надовго чи через кілька місяців повернуться додому. Люди, які вже мають з цим досвід, кажуть, що більшість біженців ніколи не повернеться. Можна навіть очікувати возз’єднання сімей – тобто, що пізніше до своїх жінок приїдуть і чоловіки.
В Україні медицина гірша, ніж у Чехії
Мілан Кубек: Деякі лікарі з України могли б скласти іспити в нашій країні протягом року. Це найшвидший та найдешевший спосіб. Чехам для вивчення медицини зазвичай потрібно шість років навчання і п’ять років атестації. Тепер до Чехії приїжджають кваліфіковані лікарі, які мають практику, і все, що їм потрібно, це вивчити чеську. Але рівень медицини в Україні набагато гірший, ніж у нас. Ці люди в цьому не винні, але ми повинні дати їм шанс забезпечити своє майбутнє.
Якого догляду найбільше потребують біженці?
Мілан Кубек: Біженці стикаються з такими проблемами, як респіраторні інфекції або діарейні захворювання. Якщо хтось тікає протягом кількох днів, це впливає на його здоров’я. Але з часом виявляється, що цих людей недостатньо лікували – у них є хвороби, про які вони не знають, або лікування було неправильним. До Чехії приїжджатимуть люди, яких не до кінця вилікували, і вони хочуть реалізувати своє право на медичну допомогу.
Які захворювання є в Україні найрозповсюдженішими?
Мілан Кубек: В Україні у десять разів вища захворюваність на туберкульоз, це країна з одним із найвищих показників поширеності ВІЛ-інфекції у Європі. Проблеми є, до цього треба підходити раціонально, але пояснювати це суспільству так, аби не дражнити популістів та екстремістів.
