Найпоширеніші міфи про щеплення очима лікарів

Як наголошують спеціалісти, за 200 років існування вакцинація допомогла позбутися страшних інфекцій, які калічать та вбивають не менше, ніж війни. Проте протягом багатьох років її супроводжують небезпечні міфи. 

Про причини недовіри до вакцин, найпоширеніші міфи та щеплення від коронавірусу редакція говорила з командою лікарів організації «AMIGA». Відповідали лікарка-педіатр та імунологиня Юлія Демаш і лікарка-анестезіолог Тетяна Шестакова.

28 лютого 1998 року британський медичний дослідник Ендрю Вейкфілд опублікував статтю, у якій йшлося про 12 випадків дітей, у яких на 2-му році життя помітили симптоми аутизму. Вважалося, що ці зміни викликані невідомим зовнішнім чинником. Однак пізніше цим фактором почали називати вакцину від кору, краснухи та паротиту.

Пізніше дослідження виявилося недостовірним та вважалось сфальсифікованим. Так, Вейкфілд порушив етичний кодекс і створив у всьому світі чутки про небезпеку вакцини. Сам дослідник згодом втратив медичну ліцензію.

Лікарки переконані: немає жодних наукових доказів того, що вакцина проти кору (MMR) викликає аутизм. На цьому наголошує і Всесвітній консультативний комітет з безпеки вакцин ВООЗ.

Дехто хибно вважає, що вакцини містять шкідливі хімічні та біологічні компоненти.

Лікарки переконані: вакцини не токсичні та містять не більше ртуті, формальдегіду або солей алюмінію, ніж людина щодня отримує з навколишнього середовища з повітря чи продуктів харчування.

Солі ртуті у вакцинах ніколи не містили токсичної метилртуті, яка може спричинити ураження центральної нервової системи. Лише декілька вакцин має в складі солі ртуті.

Щодня організм людини стикається з великою кількістю антигенів - компонентів, на які реагує організм, виробляючи імунітет. Вони є у складі їжі, повітря, води, оточуючого середовища. Теоретично імунна система може відповідати на 10000 антигенів, введених в організм людини одночасно.

Лікарки переконані: вакцинуватися потрібно комплексними вакцинами, кількість антигенів в них не є значною, але це знижує кількість неприємних ін’єкцій. А ще зменшує кількість відвідувань медичних закладів, де можна підхопити інфекцію.

Лікарі наголошують, що робити щеплення потрібно вчасно і не чекати, поки дитина стане міцнішою.

Лікарки переконані: у ранньому віці дитина тільки починає формувати свою імунну відповідь, захист переданий мамою уже починає знижуватися, і вберегти дитину проти інфекцій здатна тільки дієва вакцина.

Поліомієліт, наприклад, викликає паралічі, кір у 1% людей може викликати пізні аутоімунні енцефаліти навіть через 5-25 років, а дифтерія викликає смерть кожного з 20 пацієнтів.

Лікарки переконані: ризик ускладнення від щеплення набагато нижчий, аніж ризик ускладнень після інфекційної хвороби.

Не менше міфів пов'язано і з новим вірусом, що спричиняє розвиток респіраторних захворювань та може передаватися від людини до людини – коронавірусом.

Перехворіти означає отримати імунітет, тобто захист у вигляді антитіл. Це дійсно так, але з часом кількість антитіл буде зменшуватися, а ризик повторно захворіти - підвищуватися. Тому людям, які перехворіли на COVID 19, треба вакцинуватися.

Субфебрильна температура - це відповідь організму на компоненти вакцини. Розуміння цього дає можливість контролювати своє здоров’я та не панікувати.

Молоді та здорові люди хворіють непомітно для себе та оточуючих, хвороба перебігає у легкій формі. Тому, будучи хворими, вони розповсюджують інфекцію.

Коронавірус не лікують антибіотиками, оскільки антибіотик на вірус не діє.

Маска є засобом індивідуального захисту, при правильному використанні вона захищає людину від інфекції.

Це неправда. Ці люди знаходяться у групі ризику і тому мають вакцинуватися одними з перших, бо є найбільш чутливими до інфекції.

Це небезпечно, тому що невідомо, в якій формі людина перехворіє. Вакцинація дає можливість не захворіти зовсім або перенести хворобу у легкій формі.

Ці аналізи не є інформативними.

Мутації є незначними, тож вакцина буде ефективна для усіх штамів.

Вакцина є медичним засобом, а не технічним пристроєм.

Вакцина не вбудовується і не змінює гени людини.

Майбутня мати захищає від інфекції не тільки себе, а й передає вже готові антитіла своєму малюку внутрішньоутробно та з молоком. Це захищає його з перших днів життя. Така вакцинація є ефективною та безпечною.