Článek
«Я хочу в туалет», – каже маленька українка Софія вчительці Соні Матушковій. «Авжеж, біжи», – киває вона дівчинці.
До дитячого садка у районі Глінки міста Брно у вересні пішли 15 українських дітей. Відтоді двоє з них повернулися до України, хоча садочок у Брно – один із тих, який прийняв найбільше маленьких українців.
Згідно з поточною статистикою Міністерства освіти, до дитячих садків записалися понад 5 тисяч дітей з України, причому значна частина з них не відвідувала його.
Десята година ранку. У класі Соні Матушкової троє дітей з України. Аналогічна ситуація і в інших чотирьох класах.
«Але сьогодні прийшла лише Софійка», – показує вона на білявку, яка разом із чеськими дітьми грається за столом з кубиком.
За словами вчительки, добре, що українці інколи залишаються в класі самі, бо інакше вони спілкуються з друзями, з якими вони розмовляють однією мовою. Під час гри з чеськими дітьми вони засвоюють їхню мову і швидше вчаться.
«Щоб зрозуміти основні поняття, в кожному класі ми розмістили таблиці з піктограмами», – пояснює Матушкова. «Проте діти завжди домовляються, незалежно від національності. Вони не розрізняють між собою,», – додає вона.
Щодо спілкування з вчителями, то кажуть, що діти розуміють їх більше, ніж вони їх.
Найбільша проблема – їжа
Перші чеські слова, які Матушкова почула від українців у своєму класі, стосувалися їжі. «Я очікувала, що першим, що вони вивчать, буде слова «мама» або, наприклад, «додому». Під час обіду Денис здивував нас, коли підійшов з тарілкою попросити добавки, ми не зрозуміли його українську, в він зненацька сказав: «Rajčata a brambory», – сміється вона.
Найбільшою проблемою для дітей було харчування. До чеської шкільної кухні було важко звикнути навіть тим, хто раніше відвідував дитсадки в Україні. Вони не розуміли, чому як перекус їм дають хліб з маслом і сиром або намазкою, а на обід – м'ясо з рисом. Але супи з бобових вони завжди з’їдали.
Кажуть, більшість дітей уже звикли до чеських страв, але на це потрібен був час. «Софі досі майже нічого не їсть. Просто каже «Я не хочу цього» і до їжі навіть не торкається», – знизує плечима вчителька.
Про це розповідає і мати 3,5-річного Івана Тетяна Годя. Її син почав ходити до дитсадка ще в травні. «У нас готують інакше, тому спочатку він не хотів їсти в дитсадку. За весь час це було найбільшою проблемою, до іншого він звик дуже швидко», – каже вона. Незважаючи на сильний український акцент, Тетяна вже дуже добре володіє чеською.
Дітям в дитсадку подобається. Вони швидко адаптуються
За словами директорки Ладіслави Шілганової, Тетяна є винятком серед українських матерів. Інші ж не так часто спілкуються з нею. «Але коли потрібно вирішити щось важливе, нам завжди вдавалося знайти спільну мову», – без вагань каже вона.
«Більшість українських дітей бувають тут із сьомої до п’ятої тридцяти. Навіть якщо мами в декреті або живуть за рогом», – пояснює директорка.
Дітям, за її словами, в садочку подобається. «Вони не плачуть, не створюють проблем, ладнають з чеськими дітьми і для цього їм не потрібна мова», – додає вона.
Це підтверджує і Тетяна: «Щоразу, коли я забираю малого, він розповідає мені, як він провів час, що їв, з ким грався. Він у захваті від дитячого садка».
Навіть для нього іноземна мова не стала перешкодою. «Він висловлював свою думку і ніколи не скаржився, що не розуміє або що інші діти говорять іншою мовою», – розповідає вона.
Сама ж вона намагається навчити сина елементарним чеським фразам. Вона вдячна, що його прийняли до дитсадка. «Я хотіла б подякувати як дитячому садку, так і всій Чеській Республіці за люб'язність і теплоту, з якою нас прийняли», – підсумовує вона.
Садочок для дітей, яких не взяли до чеського
Згідно із статистикою Міністерства освіти, у вересні до дитсадків записалися 5275 українських дітей. Однак багато з них були змушені залишитися вдома.
Для тих, хто через дефіцит місць не зміг потрапити до чеського дитсадка, некомерційні організації створюють різні адаптаційні групи. Наприклад, у містечку Старий Пльзенець поблизу міста Пльзень Християнська спілка молоді (YMCA Plzeň) створила так званий український дитячий садок.
«Оскільки жоден із 12 українських дітей, які зараз знаходяться тут, не зміг потрапити до чеського дитячого садка в Старому Пльзені, у вересні YMCA відновила роботу українського дитячого садка», – пояснює Ленка Шіманова з Християнської спілки молоді.
За словами голови спілки Габріели Соукупової, дефіцит місць у дитячих садочках особливо ускладнює ситуацію для матерів дітей. «Мами хочуть піти на роботу, але не можуть. Як Християнська спілка молоді, ми могли підтримувати адаптаційні групи лише в Брно та Пльзені. Не тому, що до них немає інтересу, а тому, що умови Міністерства освіти, молоді та фізичного виховання та кількість українських дітей постійно змінюються», – описує Соукупова.
У Старому Пльзенці за дітьми доглядають дві чеські вчительки. Щодня вони організовують урок чеської мови, де за допомогою малюнків та інших посібників намагаються навчити українців хоча б базовим словам і фразам.
Дитячий садок фінансується за рахунок субсидій Міністерства освіти та спонсорських пожертвувань. «Нині нам допомагає і місто, яке безкоштовно надає нам приміщення», – каже Шіманова.
З українськими дітьми та їхніми батьками їй працюється добре. За її словами, пріоритетом є, щоб діти засвоїли хоча б ази чеської мови і наступного року без проблем змогли записатися до чеського дитсадка.
