Článek
Спочатку в них було більше роботи через коронавірус, однак тепер – через наплив біженців. Проте їхня заробітна плата залишається незмінною. Якщо врахувати ще й зростання цін, це призводить до одного – гніву серед працівників центру зайнятості.
Суми, які надходять на їхні рахунку як зарплата, подібні до тих, що вони допомагають отримати людям, які претендують на пільги. І це не піднімає їхній настрій. Ба більше, останніми тижнями на роботі на них посилюється тиск – крім звичайної допомоги громадянам Чехії, вони також займаються оформленням пільг для біженців.
Празька урядовиця Дана розповідає, що на роботі не почувається в безпеці. «Мені хочеться плакати від того, як люди лаються на нас. Ніщо нас не захищає, тільки стійка реєстрації, якщо ми когось засмутимо, наприклад, відмовимо йому у виплаті пільг, вони можуть нас вбити. Це ризикована робота», – каже категорично службовиця, ім’я якої редакція змінила.
Аргумент уряду про те, що працівники служби зайнятості не є у першій лінії, і тому їм не підвищуватимуть заробітну плату, розлютив жінку. «У мене зарплата 26 тисяч крон. Навіть у продавчині більше. При такому напливі? При такому навантаженні? Вам здається це нормальним?», – дивується Дана, яка вже п’ять років працює урядовицею.
Водночас вона зазначає, що минулого місяця отримала десять тисяч крон щоквартальної премії та ще десять тисяч крон як додаткову винагороду. Однак вона наполягає на тому, що основна зарплатня, яку вони отримують з колегами, є на межі життя в Празі, і їй бракує, наприклад, додаткового пенсійного забезпечення.
«Пільги, які ми виплачуємо, вищі за заробітну плату робітника на стійці реєстрації. Людина, яка навіть нічого не робить, отримує більші пільги, ніж наша зарплатня», – сердиться Дана і каже, що було б справедливо отримувати 32-35 тисяч крон на місяць.
Жінка також розповідає, що останні місяці має допомагати і з гуманітарними пільгами. Тож, за її словами, вона приходить на роботу о 7.15, а додому повертається о пів на дев’яту вечора. «Прийду, сяду і засну», – описує службовиця.
Вона скаржиться, що за понаднормову роботу, крім вихідних, не платять. На таку за кілька останніх місяців вона витратила десятки годин.
«Мені залишилося кілька років до пенсії. У мене немає можливості знайти іншу роботу. Я думала, що піду раніше, але так я втрачу частину грошей», – каже чешка.
На роботі вони відчувають неабиякий тиск. Все погіршилося під час пандемії коронавірусу, і наразі до всього додалося оформлення гуманітарної допомоги для людей, які тікають від війни в Україні. «Я не виконувала свої обов'язки мами в березні та квітні», – каже інша службовиця, Ленка з міста Усті-над-Лабем. Жінка додає, що все більше годин вона має відпрацювати понаднормово, до того ж їй доводиться йти на роботу і в суботу, щоб разом з колегами встигнути виплатити пільги громадянам Чехії. За її словами, вони також не дуже привітні з урядовцями.
Жінка також розповідає про свою незадоволеність тим, що вона займається оформленням гуманітарних пільг на роботі, коли українські родини отримують майже стільки ж грошей, як і вона.
