Článek
За словами співвласника юридичної фірми Мирослава Мейтського, успішність залучення висококваліфікованих працівників, зокрема новоприбулих українців, майже стовідсоткова. Однак йдеться про звичайні, а не регульовані професії, наприклад, вчителі або лікарі. З ними існують певні труднощі, які наразі залишаються невирішеними.
«Наприклад, зараз ми займаємося випадком лікарки з України, яка б хотіла продовжити працювати та долучитися до чеських лікарів, але ми стикаємося з тим, що для того, аби працювати тут лікарем, людина має скласти апробаційний іспит. Однак наступний відбудеться аж у жовтні і проходить чеською мовою, тож, не зважаючи на те, що лікар має освіту та працював в Україні, доступ до чеського ринку праці чи до чеської лікарні ускладнюється цим іспитом», — описує ситуацію на ринку праці Мирослав Мейтський, партнер компанії «Petyovský & Partners» та експерт із трудової міграції та релокації.
За його словами, дуже мотивовані й самі роботодавці, які витрачають чимало коштів на те, аби з-за кордону сюди приїздили освічені люди. Вони намагаються забезпечити їм найкращі умови, інтеграційні курси тощо. Крім того, деякі стараються допомогти з медичним страхуванням. За словами Мирослава Мейтського, українській родині, яка хоче залишитися тут надовго та знайти роботу, воно може обійтися у 150 тисяч крон.
Велика кількість іноземців у Чехії працює у сфері інформаційних технологій (ІТ). Пандемія коронавірусу прискорила зміну робочих звичок, і деякі роботодавці намагаються встановити гнучкі умови праці для професій, для яких це можливо. Так, Прага є десятим за популярністю місцем для «цифрових кочівників».
«Вираз «цифрові кочівники» для багатьох людей не має ніякої конкретики. Ті, для кого це не так, найчастіше уявляють молодого чоловіка приблизно 25 років на пляжі десь в Азії, який публікує в інстаграмі селфі в гамаку, з комп’ютером в одній руці та напоєм в іншій. Але це визначення стосується людей, які можуть виконувати свою роботу в онлайн-режимі та люблять подорожувати світом», – розповідають в компанії «Petyovský & Partners».
Що треба зробити для виконання регульованої роботи, наприклад, лікаря або вчителя?
Перший крок – визнання іноземної освіти. Це називається нострифікацією, тобто якийсь університет має оцінити, чи маєте ви освіту, необхідну для працевлаштування в Чехії. Наприклад, лікарям після цього необхідно скласти апробаційний іспит в чеській Лікарській палаті.
Лікарська палата хотіла якось спростити іспит для лікарів з України, однак це питання досі не узгоджено і наразі іспит, який проводиться чеською мовою, залишається однією з умов.
Тож тим, хто не має з собою документів, не пощастило?
Так.
В яких компаніях іншим висококваліфікованим працівникам вдалося знайти роботу?
Ми спеціалізуємося передусім на ІТ-секторі. За останнє десятиліття Чехія стала більш-менш технологічним центром, технологічним «хабом». Наші клієнти – це в основному компанії-розробники програмного забезпечення, що працюють в Чеській Республіці. Наприклад, філії транснаціональних корпорацій.
Щороку сюди приїжджають тисячі нових співробітників. Нині у зв’язку з війною в Україні, точніше з усією цією кризою, ми спілкувалися з десятками людей, які втекли й потребували якоїсь допомоги.
Чи правильно я розумію, що цим людям не потрібно володіти чеською? В транснаціональних компаніях спілкуються англійською, тож їм легше інтегруватися?
Звичайно, в транснаціональних компаніях однозначно спілкуються англійською. Українці, які мають візу толерованого перебування або тимчасового захисту, мають вільний доступ до ринку праці, тому можуть без особливих труднощів оформити будь-які трудові відносини.
Чи роботодавці достатньо проінформовані? Про що вони найчастіше запитують?
Для тих, хто ніколи не працевлаштовував іноземців, це абсолютно нова ситуація, тому вони губляться. Однак інформації від держави достатньо. Хоча і йдеться про вільний доступ до ринку праці, один обов’язок залишається, а саме – реєстрація в центрі зайнятості.
Тож ці роботодавці приходять до нас і запитують. Минулого разу я обідав у нашому бістро, куди хотіли найняти українку, яка раніше працювала в кав'ярні. І мене питають: «Мірко, чи можемо ми її найняти? Як нам це зробити?» Тож інформація є, але роботодавці до цього не звикли і досі не знають.
Візи, які отримують ці люди, обмежені в часі. Чи буде це викликом в майбутньому, якщо конфлікт триватиме?
На мою думку, уряд вдало оцінив, як ця криза виглядатиме, і дуже швидко прийняв рішення, як інтегрувати українців до суспільства та простягнути їм руку допомоги. Візи будуть питанням завтрашнього дня. Наразі вони діють до кінця березня 2023 року.
Я питаю скоріше про те, як держава про них подбає. Чи підуть вони класичним шляхом, чи доведеться їм повертатися до України або ж їм продовжать візи без потреби переривати роботу?
Я гадаю, що якщо конфлікт в Україні продовжуватиметься, можна буде якимось чином продовжити і візу. Наразі це неможливо. Тому це ще доведеться вирішувати.
Як щодо медичного страхування для іноземців?
Це велика тема вже давно. 2 серпня минулого року набула чинності поправка до Закону про проживання іноземців, яка передбачала, що єдиною страховою компанією, яка може страхувати іноземців у Чехії, є дочірня компанія «VZP», відтоді вона отримала монополію на їхнє страхування.
Тоді вартість страхування для іноземців зросла приблизно вдвічі. Якщо ви іноземець, хоч і працюєте, але маєте дружину або чоловіка, а ще й дитину, то вам потрібно купувати страхування на два роки, ви повинні пред'являти його протягом усього цього часу.
Для однієї дорослої людини це коштує близько 26 тисяч крон, помножити на два – це 52 тисячі, а якщо додати ще двох дітей, то вам доведеться заплатити 150 тисяч крон, щоб мати медичне страхування.
Згідно з вашим досвідом і практикою, чи платить за них роботодавець?
Деякі роботодавці так, але більшість ні. Оскільки вартість страхування почала різко зростати, роботодавці почали пропонувати допомогу, бо працівники не могли собі цього дозволити.
Нещодавно ми рахували вартість страхування для одного клієнта, який вирішує, чи оплачуватиме його сім’ям своїх співробітників. Йдеться про близько 200 членів сім’ї, це може коштувати приблизно 10 мільйонів крон на рік. На щастя, цю монополію, яку запровадив попередній уряд, новий уряд намагається виправити.
Тож законодавчі зміни?
Так, це вже затверджено урядом, зараз вони в першому читанні в Палаті депутатів, це дає шанс всім тим страховим компаніям, які надали страхування раніше, тому таким чином ми позбавляємося монополії, яка явно не була хорошою.
