Článek
Рішення було спонтанне і зумовлене швидше за все материнським інстинктом. Вона просто одного весняного ранку прокинулася. Переглянула стрічку новин, де вкотре наводилися відомості про втрати на передовій і російську агресію щодо цивільних. На відстані 10 хвилин від її оселі шуміло Чорне море. Хореографиня посадила в автівку семирічну Олександру і поїхала в невідомість, аби максимально захистити доньку від війни. Вона навіть не попрощалась з рідними, які були на роботі. Зізнається, якщо б у той момент почула голос мами, тим паче, побачила її сльози – не наважилась на вимушену втечу.
Виважена, цілеспрямована, зосереджена – таке враження з першої хвилини знайомства складається про Яну. Важко повірити, але на початку весни жінка, потрапивши за кордон, відчувала себе розгублено. Виснажлива дорога,- доба до Молдови, згодом 32 години до Будапешту, і нарешті ще день – і Чеська Республіка, - далися взнаки. «І що далі?», - думки, які після нетривалого відпочинку не давали спокою. Ніч у готелі з донькою загострила збентеження: «Де жити? Чим займатися? Чи правильно вчинила?»
Українські новини Seznam Zprávy
Podívejte se, co pro vás každý den připravujeme.
Подивіться, про що ми пишемо для вас щодня.
Původní zprávy a rozhovory: Jak se Češi chystají na to, až válka skončí:
Důležité informace a rady: Jak získat práci, jak bydlení, ale také například o mapách v mobilu:
Informace z celého Česka: Ukazujeme i to, co se děje v zemi, ve které nyní žijete:
«Я, - розповідає тимчасова переселенка з України, - зовсім була не підготовлена, не їхала цілеспрямовано до Праги, це все збіг обставин, випадковість. Не мала тут нікого. Більше того, навіть не знала, що вже тоді діяла по світу мережа організації Червоного Хреста, представники якої надають допомогу нам, біженцям. Мені нічого не було відомо, окрім того, що не маю де заночувати. Зателефонувала товаришу до Києва з проханням згадати когось із знайомих, хто мешкає в Празі, чи когось, хто б міг зарадити ситуації. Пощастило, він написав основоположниці сучасної хореографії в Європі – Івоні Кройцмановій, засновниці театру танцю PONEC у Празі».
Удома, до війни, їй інколи мріялось, що настане час і вона обов’язково потрапить до Праги, аби побачити постановки Івони Кройцманової. Нині ж професіонал у хореографії Яна не просто може спостерігати із зали за симбіозом мистецтв, які взаємодіють через ритм і рух, але й брати участь у створенні нетривіальних перфоменсів. Позаяк, мисткиня - іноземка відразу допомогла колезі з Чорноморська із житлом та запропонувала спробувати себе у творчому тандемі із відомими особистостями.
«Це неймовірна можливість, колосальний досвід, який трапляється раз у житті і не всім. Мені пощастило. З відкриттям сезону зможу, хоч щовечора, споглядати вистави світової величини, спілкуватися, бачити закулісні етапи роботи, - з неприхованим захопленням розповідає Яна.- Радію, оскільки мої учениці з Одещини, – адже деякі з них уже у Празі, ще кілька мають приїхати, – у такому юному віці теж мають шанс розвиватися у середовищі інноваційної хореографії».
До слова, за плечима Яни Реутової дві вищі освіти в Україні, перша – юридична. Однак, прагнення мовою тіла передавати духовне та емоційне багатство людини спонукало свого часу вступити до Київського національного інституту культури і мистецтв. Навігатором у хореографії став напрямок контемпрері. На малій батьківщині, в Одеській області, сім років тому вона на дев’ятому місяці вагітності вирішила йти за покликом серця і заснувала свою школу сучасного танцю для дітей та юнацтва. Зрозуміла, якщо не зробить це до пологів - згодом не матиме часу. Відтак, у декретній відпустці хореографиня не була ні дня. Наразі, дома з 60 її вихованців, віком від 5 до 15 років, лишилось максимум 5. Всі роз’їхалися, втікаючи від війни. Більшість без особливих перешкод продовжили навчання в світових хореографічних студіях Європи, адже мали достатньо високий рівень підготовки, завдяки Яні. Вона ж нині у Празі, окрім професійної групи, має заняття з малечею, яка дебютує на стезі танцю.
«Важко усвідомлювати, що дитину, яку ти знаєш змалечку, яку ти навчила основ балету, а згодом підготувала до сучасних напрямків танцю, як зрілу, професійну особистість з досконалим володінням тіла, уже навчає хтось інший. Я пишаюсь своїми вихованцями, я ще тримаю мінімальний зв'язок, проводжу онлайн уроки, але розумію, що маю відпустити. В мене тепер інші завдання, мене залучили до занять з дітками з України при гуртках, що діють завдяки пані Івоні. Викладання на уроках танцю значно відрізняється від класичного у нас. Навчання відбувається в ігровій формі для заохочення малечі під акомпанемент різних музичних інструментів. Основою, підґрунтям для розвитку здібностей залишається партерна гімнастика – пропрацьовуються фізичні можливості дітей, завдяки чому відбувається укріплення їхньої м’язової структури тіла. Також паралельно на заняттях розвивається відчуття слуху. Це базові навички, які згодом дають можливість освоїти будь-які стилі танцю. Я адаптувала свій багаторічний досвід до того, з чим уперше ознайомилась у Празі і бачу результат!»
За майже півроку, разом зі своїми вихованцями Яна долучилася до п’ятьох неординарних проєктів. Найгучніші і наймасштабніші, в яких брали участь, «Танець Прага», «Колорс острова». В процесі - інтерактивна вистава із залученням до постановки глядача. Також в планах перфоменс для людей з інвалідністю. Яна також не виключає можливості одержання третьої освіти тут, у Празі. Має за мету вивчити іноземний курс, де навчатимуть організаційним складовим процесу створення і керування мистецькими заходами. Оскільки усвідомила: прагне по приїзді додому змінити концепцію власної студії.
Те, що Україна переможе у протистоянні із нелюдським ворогом – не сумнівається, як і знає, що до Чорноморська повернеться і, відтак, хоче з максимальною користю використати час перебування в Чеській Республіці.
