Článek
Кетчуп за десять крон. Замість шістдесяти крон за вісім паковань капучино – всього двадцять п’ять. Або м’який стиглий сир з Франції, ціну на який продавці знизили з 85 крон до п’ятдесяти.
Це лише деякі «бестселери», які приваблюють покупців дешевих продукців в крамниці на вулиці Масарикова в місті Брно.
П’ятниця, дев’ята ранку. Десятки клієнтів переглядають цінники у тісному магазині. За скляними перегородками працюють усі чотири каси.
Через високу інфляцію та зростання цін на продукти харчування саме такі товари зі знижками користуються великим попитом. «За останні місяці товарообіг збільшився на десять-п’ятнадцять відсотків. На цьому позначився і приїзд людей з України. Вони думають, де і що купити».
«Робітники до нас приходили ще до війни, а тепер вони розповіли про нас жінкам з дітьми. Нам не потрібна була якась особлива реклама», – розповів виданню Seznam Zprávy торговий представник фірми «DKS Morava» Мірослав Крейчіржік. Однак, за його словами, знижки орієнтовані не лише на найбідніших.
Перегляньте фото та ціни продуктів, які пропонують у крамниці на вулиці Масарикова:
У магазині звучить чеська, українська та словацька мови. Переважають старші жінки, але серед покупців є люди різного віку.
«Деякі люди заробляють сотні тисяч і просто проходять повз. Вони хочуть подивитися, що у нас цікавого. Інші не мають грошей і хочуть заощадити. Це дуже індивідуально», – пояснює Крейчіржік.
Торгова мережа в Моравії налічує сім магазинів. Саме цей в центрі Брно, що знаходиться всього за кілька десятків метрів від залізничного вокзалу, один із найбільш перевантажених.
Загальноєвропейський бізнес
У п’ятницю сюди заходить один клієнт за іншим. Між стендами вони юрмяться з кошиками. Серед них є і 78-річна Яна Шілдова. «Коли вони виставляють новий товар, тут утворюються нескінченні черги», – скаржиться вона.
На багатьох полицях на продукції вручну написано: «Після мінімального терміну придатності». Це продукти, які зазвичай можна їсти після цієї дати. Хоча вони можуть втратити свій оригінальний смак або текстуру, клієнт зазвичай цього взагалі не відчує.
«Я не знаю, чому покупцям варто боятися. Це загальноєвропейський бізнес. На Заході таких магазинів як грибів після дощу. Проте тут деякі люди досі дивляться на це крізь пальці. За п’ятнадцять років нашої роботи у нас не було жодної проблеми», – каже Крейчіржік.
Проте в магазинах пропонують й іноземні продукти, які інші мережі взагалі не продають. «Я приїжджаю сюди переважно по дешеві сири. Ось там позаду йогурти, які зазвичай коштують шістнадцять крон, а нині їх продають по сім. Це ж вигідно, чи не так?», – підморгує Шілдова.
Зростанням цін жінка шокована. «Це жах. Я не можу платити сорок крон за половинку хліба. Раніше олія коштувала 26 крон, сьогодні вона коштує сімдесят».
Незважаючи на вік, жінка щодня ходить прибирати. І зізнається, що дивиться на цінники набагато більше, ніж раніше. «Електроенергія, вода, оренда, все дорого. Що нам робити? У своєму віці я вже не можу займатися бізнесом, красти не вмію, а для інших речей я стара. Тож залишається лише прибирати. Я сприймаю це з гумором», – сміється вона.
Каже, що при нинішніх темпах зростання цін її пенсії не вистачає. «Без додаткового заробітку з пенсійних грошей в мене лишилося б лише на пігулки, які б я проковтнула, або ж на якусь мотузку. Я б у житті не пішла за підтримкою, тому віддаю перевагу роботі», – описує вона труднощі і показує стаканчики з йогуртом у своїй сумці. Один коштує чотири крони.
На вітрині скляного магазину маркером позначені вигідні пропозиції. «Великий вибір ковбас та молочних продуктів – до закінчення запасів», – написано на одній з них.
Багато людей не хочуть говорити про дешеві покупки. «Вибачте, у мене немає часу», — відповідає чоловік середнього віку, виходячи з магазину разом із маленьким сином.
«Найчастіше люди купують кондитерські вироби, йогурти, сири, салямі», – розповідає білявка років п’ятдесяти за касою. На довгі теревеньки у неї немає часу. Біля кас збираються черги.
«Що найбільше продається? Найпоширеніші продукти харчування. Це залежить від того, що ми пропонуємо за вигідною ціною. Ціна завжди була вирішальним фактором», – додає Крейчіржік.
60-річна Вера Покорна також приходить сюди раз на тиждень або кожні два тижні. «Все подорожчало. Ковбаси, йогурт, салямі, хліб. Просто речі, які ви зазвичай купуєте. Я набагато більше стежу за цінами, тут вони теж трохи піднялися», – каже вона.
Однак, за словами Крейчіржіка, мережа магазинів ще не надто підняла ціни. «Ми намагаємося зберегти їх і зменшуємо маржі. Завдяки більшій кількості покупців з України ми змогли собі це дозволити, але це ненадовго. На нас тисне зростання цін на електроенергію. Наразі ми розмірковуємо, з якими постачальниками укладати угоди», – розповідає торговий представник.
Пенсіонерка Шілдова цього разу виходить із магазину з напівпорожнім пакетом. Її улюблених сирів на знижці не було. Жінка також додає, що готувати складніші страви їй вже не хочеться. «Я готую лише для собаки. Нещодавно я сказала йому: «Любий, навчись їсти картоплю, бо у нас навіть м’яса більше не буде».
