Článek
«Спочатку я думала, що ми побудемо у Чехії максимум місяць, а точніше всього один-два тижні, перш ніж мине найгірше. Тому я навіть не шукала роботу чи школу для Амалії. Але ми все ще знаходимося у ситуації, коли нічого не можна передбачити, нічого не можна спланувати», – розповіла українка чеському інформагентству «ČTK».
Киянка ні на що не скаржиться. Вони із донькою живуть у затишному містечку Хрудім у квартирі друзів, які тривалий час перебувають за кордоном, тож платять вони лише за електроенергію. Мар’яна вже встигла зорієнтуватися у місті, відвідала Прагу та Кутну Гору, а також ходить з Амалією до громадського центру, який у Хрудімі відкрила організація «Амальтея» для матерів з дітьми, які втекли від війни. Для маленьких українців вони також відкрили літній табір. Про гроші їй хвилюватися не потрібно, адже її чоловік Павло, який працює у сфері ІТ-технологій для армії у Києві, заробляє достатньо. Однак жінка почувається самотньою.
«Ми з Пашею не бачилися майже п'ять місяців. Я вже кілька разів планувала повернутися додому хоча б на кілька днів, але там досі не зовсім безпечно, ракети можуть прилетіти в будь-який момент. Кожного разу, коли йдеться про український наступ, я пакую валізи, але все постійно відкладається. Тож початкову дату в червні довелося перенести на серпень, тепер схоже, що це буде восени», – описує Мар’яна.
Вже у вересні вона хотіла б віддати Амалію до першого класу, але для цього їй потрібно поїхати до Києва, щоб усе влаштувати. За її словами, відкриються лише ті школи, у яких є бомбосховища, в інших, ймовірно, навчатимуться лише онлайн.
Оскільки в Україні жінка працювала графічним дизайнером, з часом вона намагалася знайти роботу в Чехії. Але компанії хотіли когось на постійну посаду, знаходилися далеко та не дозволяли працювати вдома. Перешкодою також став мовний бар’єр.
«Краще б я працювала дистанційно на якусь англійську компанію. Багато термінів у моїй сфері англійські, тому у мене не було б такої проблеми із спілкуванням», – зазначила Мар'яна. Тому наразі вона розробляє новий дизайн для своєї квартири і мріє одного дня повернутися додому.
