Článek
Перше знайомство одеситки Надії з Чехією відбулося майже 20 років тому, коли ще школяркою вона приїхала до місцевого табору. «Ці спогади чарівні і незабутні, тому я несу їх через життя і завжди розповідаю своїм дітям про те, яка неймовірна ця країна. Я сподівалась приїхати до Чехії всією сім'єю. Однак і в страшному сні не уявляла, що війна вижене мене з дітьми з рідного дому, де залишився мій чоловік», – розповідає Надія.
Жінка дуже вдячна чехам, волонтерам та всім доброзичливим людям. «Стільки підтримки вони дарують щодня! Головне – залишатись людяними і ввічливими».
- Чи плануєте ви залишитися в Чехії?
До Праги я приїхала з двома дітьми на початку березня. Влітку сподіваюсь повернутися додому, до рідної Одеси. Можливо, з часом ми всією родиною переїдемо до Чехії, хтозна. Однак я впевнена, що це не остання моя зустріч із Прагою.
- Чи знайшли ви вже роботу? Якщо ні, чи шукаєте її?
В Україні я працювала вчителькою. Наразі мої учні знаходяться по всій земній кулі.
У Празі я працюю вчителькою в адаптивному класі для українських дітей. У ньому навчаються школярі початкової школи з різних областей України, серед них є й такі, яким вже немає куди повертатись. Спершу вони були замкнені, стримані та мовчазні. Однак із квітня ми змогли знову радіти сонечку, обирати яскраві кольори для малюнків, творчо розвиватися і мріяти про щасливе мирне майбутнє!
Але адаптивний клас працюватиме лише до кінця червня, і потім я залишуся без роботи.
- Чи вчите ви чеську?
Чеську вивчаю, але не інтенсивно. Проходжу онлайн-курс і маю додаток для вивчення мови. Однак найбільше мені допомагає живе спілкування з чехами. Розумію 80% від того, що мені говорять і підтримую діалог. Співрозмовники дивуються, що так швидко опановую мову. А я кажу, що чеська та українська дуже схожі, тому і розуміти її не складно.
- Що під час перебування в Чехії вас найбільше порадувало/сподобалося або навпаки?
У Празі мені дуже подобається міський транспорт. Без проблем і затримок можна дістатися будь-куди.
