Голова Національного банку України: «Російська тактика самовбивча»

У першій частині ексклюзивного інтерв’ю виданню Seznam Zprávy голова Національного банку України Кирило Шевченко розповідає про стан української економіки під час війни та про підтримку її«кровоносної системи», тобто банків.

Матеріальний збиток для України вже величезний, а після війни потрібно буде відбудовувати країну, що потребуватиме значних витрат.

«Нині ми обговорюємо, як відновлюватимемо українську економіку та інфраструктуру, як запусткатимемо бізнес після того, як позбудемося окупантів на своїй території. Ми розуміємо, що війна негативно вплине на економіку, і що нам знадобиться велика фінансова допомога для її відновлення», – каже Кирило Шевченко.

Як ви оцінюєте поточну ситуацію?

Як і кожен українець, як і більшість представників цивілізованого світу, я вважаю, що війна, яку розпочала Російська Федерація в Україні, є жахливою і неприйнятною.

Це надзвичайно важкі часи для всіх українців. Особисто мене підбадьорює те, як країна бореться. І ми робимо все можливе, щоб українські військові, цивільні, бізнес і держава відчували впевненість у своїх фінансах, мали доступ до грошей, фінансових інструментів та допомоги. Ми виступаємо як фінансовий захист і підтримка країни під час війни.

Наші співробітники працюють 24 години на добу, іноді просто з укриттів під звуки сирен чи вибухів. Є й колеги, які були змушені покинути свої домівки  – це дуже важке рішення – і зараз, незважаючи на турботу про своїх близьких, друзів, дім, країну, вони продовжують працювати, багато хто майже без вихідних.

Я радий, що наша банківська система працює щодня, хоч і в дуже складних умовах, і навіть у регіонах, які знаходяться в епіцентрі ворожих атак, працюють деякі відділення. Всі вони герої.

Ми робимо все на благо України та намагаємося забезпечити безперебійну роботу банків, і нам це вдається. Наша банківська система, як і самі українці, має великі резерви, тому, незважаючи на війну, вона працює і працюватиме й надалі.

Яких фінансових заходів, на вашу думку, слід вжити проти агресора, щоб якнайшвидше закінчити війну?

Росія є відносно закритою країною з потужним фінансуванням армії, тому важко сказати, які саме обмежувальні заходи призведуть до припинення війни. Тому ми докладаємо всіх зусиль, щоб запровадити проти неї санкції в усіх можливих сферах, а також заблокувати можливе фінансування агресії проти України.

Якщо Україна була готова відбити російський напад і розуміла масштаби втрат, то Росія готувалася лише до секторальних санкцій. Те, що зараз робить російський центральний банк, є, на мій погляд, скоріше відповіддю на санкції, які були запроваджені між 2014 і 2015 роками. Проте сьогодні обмеження значно ширші, і вдавати, що ринкова економіка в Росії працює, це самогубна тактика.

У той же час у Росії все ще є потенціал для продовження бомбардування українських міст та селищ, обстрілів «зелених коридорів», церков та пологових будинків. Росія продовжує без розбору вбивати наших громадян – жінок, дітей та пенсіонерів. Тому ми повинні продовжувати боротьбу та залучати якомога більше міжнародних партнерів, щоб відбити військову агресію Росії та її союзників.

З ким ви переважно спілкуєтеся?

Ми закликали представників міжнародних банківських груп призупинити всі операції своїх дочірніх компаній і філіалів в Росії та приєднатися до міжнародних заходів щодо зменшення спроможності агресора фінансувати бойові дії в Україні.

Одразу два ключових учасника світового банківського сектору оголосили, що припиняють свою діяльність в Росії. Це французькі банківські групи «BNP Paribas» і Crédit «Agricole». На наш запит угорський «OTP Bank» та австрійський «Raiffeisen Bank» заявили, що розглядають можливий вихід з російського ринку. Крім того, «ING Bank» вирішив не встановлювати нових ділових контактів з російськими та білоруськими компаніями по всьому світу.

Наразі багато міжнародних компаній покидають російський ринок і відмовляються від «кривавих» грошей. Сподіваємося, що на території країни-агресора свою діяльність припинять й інші компанії.

Чи наполягаєте ви на тому, аби інші російські банки відключили від платіжної системи SWIFT?

Я попросив SWIFT (бельгійське товариство, яке надає послуги, що полегшують міжнародні платежі – ред) відключити російський центральний банк від своєї системи. Великі російські банки вже відключені від SWIFT, але відключення центрального банку матиме набагато більший вплив.

Крім того, незважаючи на вихід Visa і Mastercard з російського ринку, країна-агресор все ще має у своєму розпорядженні китайську платіжну систему UnionPay International і російський «Мир». Ми попросили China UnionPay і UnionPay International призупинити дію платіжних карток, випущених російськими банками, а також 72 керівників центральних банків, включаючи Федеральну резервну систему США, щоб вони допомогли зупинити прийняття в усьому світі карток UnionPay, випущених російськими банками.

Крім того, ми закликали центральні банки Вірменії, Казахстану, Таджикистану, В’єтнаму, Туреччини та Киргизстану відмовитися від використання платіжних карток «Мир». Я радий, що Центральний банк Грузії вже вирішив заборонити використання цієї платіжної системи.

Ви хочете максимально виштовхнути Росію зі світової фінансової системи?

Так. Наступний крок – це страховий ринок. Зокрема, Міжнародна асоціація страхових наглядів (IAIS) прийняла рішення про припинення членства Російської Федерації та Республіки Білорусь, і ми дуже вдячні за це рішення. Ми також закликали учасників світового страхового ринку не приймати страхування від Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Ми також закликали «Bloomberg» і «Refinitiv» відключити фінансові установи агресора від терміналів. Компанія Refinitiv вже обмежила доступ до своїх продуктів і послуг в Росії. Наразі ми чекаємо рішення «Bloomberg».

Крім того, ми очікуємо рішення Сполучених Штатів та Європейського Союзу щодо нашого прохання заморозити активи всіх російських банків, які перебувають у їхній юрисдикції, і заборонити їм доступ до фінансових ресурсів на їхніх ринках. Ми також закликали їх наказати своїм банкам припинити листування з усіма банками держави-агресора.

Насправді, методів набагато більше, але ми вже бачимо, що результат є. Ми вдячні всім організаціям, які підтримали Україну та покинули російський ринок. Фінансово це дуже дороге рішення, але такі кроки – важливі та правильні. Продовження роботи в Росії – це не лише питання додаткових репутаційних ризиків, а й непряме фінансування збройної агресії проти України, яка сьогодні бореться за свою незалежність, за фундаментальні цінності та принципи вільного світу.

Росія все ще має величезні доходи від продажу газу та нафти. Чи вважаєте ви, що Європа повинна припинити їх купувати?

На жаль, географічне розширення бойових дій та терористичних актів проти мирного населення свідчить про те, що вжитих заходів недостатньо.

Оскільки Росія отримує значну частку валютних надходжень завдяки енергетичному сектору, відмова від російського газу та нафти може стати важливим поворотним моментом для того, аби Росія припинила вбивати наших громадян. Загалом, подальший відхід міжнародних компаній від діяльності на російському ринку посилить вплив економічних санкцій, які світова спільнота вже запровадила проти Росії.

Тому я знову хочу закликати міжнародні організації та уряди інших країн припинити всі фінансові та торговельні операції з установами країни-агресора, оскільки сплата податків до її бюджету в результаті таких операцій продовжуватиме сприяти фінансуванню військових злочинів та терористичних актів проти мирного населення.

Як ви оцінюєте наслідки війни для України?

Ділова активність бізнесу у нашій країні дійсно значно знизилася. Особливо в районах, де відбуваються військові дії. Інші території страждають від проблем з ланцюгами постачання та втрат робочої сили через участь в обороні та вимушену еміграцію.

Ми бачимо, що вплив війни на сектори нерівномірний. Однак водночас деякі галузі виробництва під час війни почали виготовляти продукцію для захисту країни. До них належать харчова та текстильна промисловість, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів тощо. Це може певною мірою пом’якшити вплив війни на економіку.

Загалом, після шоку перших днів війни економіка почала пристосовуватися до умов воєнного часу. Така поведінка українського бізнесу відповідає міжнародному досвіду, коли не лише державні, а й приватні компанії працюють на загальне благо, не намагаючись максимізувати прибуток.

Дуже важливо, що фінансовий сектор продовжує функціонувати: банки здійснюють розрахунки, немає проблем з готівкою, нам вдалося зберегти фінансову стабільність. Так, ціною певних обмежень, але я вважаю, що нам вдалося знайти баланс між стабілізуючим ефектом і тим, що система продовжує виконувати свої функції.

Нині ми обговорюємо, як ми відновлюватимемо українську економіку, та інфраструктуру і запустимо бізнес після того, як позбудемося окупантів на своїй території. Ми розуміємо, що війна негативно вплине на економіку, і що нам знадобиться велика фінансова допомога для її відновлення.

Ще одним важливим завданням після перемоги над агресором стане подальше впровадження стандартів та наближення до стандартів Європейського Союзу. У цьому напрямку на нас ще чекає багато роботи, але треба продовжувати наближатися до європейських країн.