Článek
Українка Оксана Кулачек пече та виготовляє торти, Ксенія Ринтовтова розробляє оригінальні меблі, Ксенія Коновалова знає, як збільшити продажі компаніям за допомогою маркетингу, а Олена Жураківська керує власною кавʼярнею. Завдяки досвіду кожна з чотирьох жінок привносить щось нове в чеський бізнес.
Наша редакція поспілкувалася з українками та дізналася, у чому вони бачать потенціал для розвитку власного бізнесу у Чехії. Ось їхнє бачення.
У бізнесі Оксані допомагають син і донька.
Випічка як медитація
У Херсоні Оксана Кулачек виготовляла торти для своїх знайомих. Але через повномасштабне російське вторгнення життя у місті припинилося. Тепер вона готує торти в Чехії, де відкрила свою пекарню. До Праги українка приїхала ще до початку війни до доньки, яка вивчала архітектуру в Чеському технічному університеті, і відтак розпочала тут власний бізнес.
«У нас є пекарня з магазином на Жижкові, де я щодня печу з шостої години ранку до другої дня, а потім до п’ятої відповідаю на електронні листи, домовляюся з постачальниками та відповідаю клієнтам», – описує 48-річна жінка свій розпорядок дня.
Крім пекарні, жінка також має кафе у празькому районі Виногради, де її працівники, серед яких є українці, чехи та росіяни, з восьмої ранку до шостої вечора пригощають гостей фірмовою випічкою до кави. «Ми оригінальні тим, що самі готуємо всі креми та начинки, і цим ми відрізняємося від конкурентів, які їх купують, тому скрізь вони однакові на смак. Ми також виробляємо спеціальні торти, а також солодку та солону випічку з різними смаками та текстурами», – розповідає українка.
Серед найбільших і водночас найпопулярніших фірмових страв можна знайти, наприклад, півметровий круасан, який люди купують для різноманітних свят. «Він розрахований на 10 осіб і продається без начинки, тому що інакше його було б важко розрізати. А ось начинку клієнти отримують окремо і самостійно прикрашають свою порцію, нарізавши її», – пояснює кондитерка.
З усіх занять найбільше їй подобається випічка. «Робота з тістом для мене – це медитація. Мені просто добре», – зізнається жінка. У Чехії вона бачить великий потенціал для розвитку сфери громадського харчування. «З нашою випічкою ми готуємо кейтеринг-бокси для компаній, інтерес до них великий. Напевно тому, що вони оригінальні. Саме тут я бачу величезний потенціал для подальшого розвитку», – додає українка.
Ксенія Ринтовтова розробляє оригінальні меблі. Їй близька гармонія з природою, тому деякі її композиції скріплюють, наприклад, лише злегка оброблені стовбури дерев.
Меблі на хвилі екології
Ксенія Ринтовтова керувала компанією з виробництва дизайнерських дерев’яних меблів у Харкові. Українка розробляла проєкти для компаній та приватних осіб у Дніпропетровську, Києві, Одесі, а також в інших країнах Європи, наприклад, в Іспанії. Крім того, минулого року українка виставляла свої вироби у Мілані та Парижі.
«У Харкові у нас був шоу-рум, а у Києві – серійне виробництво, але, на жаль, його зруйнувало бомбардування. Ми зберегли шоу-рум, готова колекція нашої продукції зберігається на Заході України, але нам ніде її виставити», – описує труднощі у бізнесі 46-річна жінка.
До повномасштабного російського вторгнення на її підприємстві працювало близько 15 людей. Зараз працівників стало менше, а отримати нові замовлення важко.
«Столяри залишилися в Харкові і працюють, тому що робота – це єдине, що тримає їх на плаву», – каже українка. Річний оборот компанії становив близько мільйона гривень, тобто майже 600 тисяч крон.
Ксенія Ринтовтова проєктує оригінальні офісні приміщення, а також екологічні готелі, що природно вписуються в навколишнє середовище.
До Чехії українка приїхала до доньки, яка тут навчається. Однак, оскільки раніше Ксенія недовго жила в Іспанії як вимушена переселенка, вона не змогла подати заяву на тимчасовий захист та має пройти через складний процес для того, аби розпочати свій бізнес і тут.
«Ми з чоловіком винаходимо абсолютно нові технології виробництва, і нам дуже подобається екологічний дизайн. Ми використовували спеціальну техніку для виготовлення масивних панелей для агрокомпанії в Україні з їхньої власної глини, і це мало величезний успіх. Чеські компанії та приватні особи зацікавлені в таких індивідуальних рішеннях, тому, коли мені вдастся все владнати, я бачу величезні можливості», – каже дизайнерка.
Інстаграм як «новий» канал продажів для компаній
Ксенія Коновалова заснувала маркетингову компанію в Україні під час пандемії коронавірусу. Після повномасштабного російського вторгнення вона втратила 90 відсотків своїх клієнтів.
Ксенія Коновалова багато років жила в Донецьку. У 2020 році разом зі своєю подругою-дизайнеркою українка заснувала компанію, яка займається просуванням бізнесу в соцмережах. Сімдесят відсотків їхніх клієнтів становили компанії. Решта були приватними особами, які, наприклад, вели особисті блоги.
Коли Росія напала на Україну, жінка жила в Києві і перші шість днів вторгнення провела в підвалі разом з іншими переляканими українцями. У березні за допомогою подруги вона потрапила до Праги і продовжила тут працювати. Подруги запустили онлайн-курс SMM для українців і продовжували створювати кампанії для клієнтів в Україні.
«Діяльність агентства не припинялася, проте зменшилася на 90 відсотків, однак десять відсотків для іноземних клієнтів допомогли нам знайти нових клієнтів і тут, і тепер у нас їх більше, ніж в Україні», – каже 29-річна бізнесвумен.
Ксенія Коновалова створює маркетингові кампанії для компаній та приватних осіб у соцмережах. За її словами, Інстаграм добре працює як канал для продажів.
Експертка із соціальних мереж каже, що головною перевагою її швидкого старту в Чехії було те, що їй не потрібні великі інвестиції для її бізнесу. Приблизно десять її колег залишилися працювати в Україні.
«В Україні люди більше звикли продавати себе, тут продають тільки компанії, зокрема у Фейсбуці, яким користується переважно старше покоління. Інстаграм місцеві компанії майже не використовують, хоча товари та послуги в ньому продаються набагато краще завдяки зображенням. Саме тут я бачу чудову можливість для себе – напрацювати досвід роботи з цим каналом», – описує Коновалова.
Спочатку українка планувала повернутися на Батьківщину, однак нині більше схиляється до того, щоб залишитися в Чехії. «Тут кращий менталітет. Люди поводяться більш етично. Вони дотримуються свого слова та контрактів і поважають свої особисті кордони. Мені це дуже подобається», – пояснює підприємиця одну з причин свого рішення. Серед інших є й те, що всередині країни немає великої конкуренції у цій галузі, клієнти платять краще, а компанії не працюють за демпінговими цінами, як в Україні.
Кафе як притулок
Олена Жураківська керує сімейним кафе-бістро у празькому районі Голешовіце. Водночас жінка підтримує творчість земляків та виставляє їхні картини.
У празькому районі Голешовіце Олена Жураківська керує кафе-бістро. Після закінчення юридичного факультету в Україні та народження дітей жінка почала працювати у сфері гастрономії, тому що любила готувати для сім’ї.
Їй настільки сподобалося, що жінка створила процвітаючий гастрономічний бізнес. Так українка відкрила пекарню, кафе та продуктовий магазин на узбережжі Чорного моря в Залізному Порту в нині окупованій Херсонській області.
До Чехії Олена переїхала з родиною ще до ковіду, але в туристичний сезон продовжила вести сімейний бізнес біля моря. Проте війна зруйнувала все. «Ми втратили все. Все знищили і пограбували, тож ми залишилися ні з чим», – описує 39-річна підприємиця.
Крім членів родини, в кафе Олени Жураківської працює ще приблизно четверо людей.
Через інше законодавство у Чехії їй довелося починати все з нуля, і хоча вона мала великий досвід в кулінарії, їй також довелося пройти курс чеської мови. Лише потім їй вдалося відкрити власне кафе-бістро, де пропонує людям напої та страви середземноморської кухні. Крім того, українка намагається підтримувати українських художників і виставляє їхні картини.
Більшість клієнтів закладу – українці, однак приходять і чехи. За її словами, найбільше вони полюбляють борщ, вареники та сирники.
«На вихідних у нас багато молодих клієнтів, які приходять і грають у настільні ігри, такі як Мафія, а також ми організовуємо тут різні заходи. Це трохи схоже на центр зустрічей для різних людей і культур», – каже Олена.
Нині підприємиця хоче залишитися в Чехії. А якщо її проєкт буде успішним, українка хоче розширити його та побудувати ресторани на 20-30 гостей, наприклад, у празьких районах Жижков, Виногради чи у Брно.
