Článek
Уже кілька тижнів Міністерство праці та соціальних справ Чехії займається питанням подальшої допомоги Україні. Цього разу до Чехії мають перевезти персонал будинку для людей похилого віку у Дніпропетровській області на сході України, тобто поблизу лінії фронту. Йдеться про близько 200 пенсіонерів.
Інформацію про переговори виданню Seznam Zprávy підтвердили представники міністерства, Посольства України та Асоціації надавачів соціальних послуг.
«Звичайно, це не може бути на шкоду людям у Чехії, яким потрібна допомога. Це основне правило, якого ми дотримуємося», – сказав Ян Врбіцький, керівник Департаменту соціальних служб Міністерства праці та соціальних справ, який відповідає за перевезення будинку для людей літнього віку.
Речниця українського посольства у Чехії Тетяна Окопна розповіла, що це заклад, де перебувають люди як із фізичними, так і з розумовими вадами. І саме це сповільнює транспортування.
«Не всі можуть бути переміщені до соціальних закладів, деякі мають бути перевезені саме до психіатричних», – пояснив Їржі Горецький, президент Асоціації надавачів соціальних послуг.
Проблемою може бути також відсутність медичної документації. «Нам повідомили, що спочатку вони пройдуть через психіатричне відділення, яке визначить, кого перевезуть до соціального закладу, а кого до психіатричного», – пояснив Горецький. Також невідомо, скільки співробітників супроводжуватиме евакуйованих з України.
Речниця посольства Тетяна Окопна повідомила редакції, що наразі очікується офіційна заява чеської сторони. Ян Врбіцький із міністерства зазначив, що також очікується остаточне підтвердження українців про необхідність евакуації.
Інтересу поки немає
Запланова евакуація всього закладу є надзвичайною подією, однак, згідно з міжнародними угодами, до яких приєдналася Чехія, всі біженці мають право на соціальне обслуговування у республіці.
«Якщо загальні доходи та соціальні умови не дозволяють таким людям покривати витрати на соціальні послуги, необхідна послуга надається безкоштовно на підставі урочистої декларації (čestné prohlašení – ред). Зокрема, людям похилого віку можна надати, наприклад, медсестринську допомогу чи професійну соціальну консультацію», – розповів виданню Seznam Zprávy начальник відділу комунікації зі ЗМІ Якуб Августа.
Проте організації, які працюють із будинками для людей похилого віку чи іншими соціальними службами, ще не мають великого досвіду догляду за старшими біженцями.
«Наразі у нас є дві людини, нашої допомоги потребує, наприклад, один чоловік і одна жінка. Нам все вдається, жодних проблем немає», – розповіла Єва Калгоусова, директорка празького будинку для людей похилого віку Елішки Пуркиньової.
Вони обходяться без перекладача, однак із складнішими ситуаціями допомагає працівниця з України. «На це є грант, ми записуємо зміни, і нам все проплатять», – додала Калгоусова, додавши, що вони не просять українських клієнтів платити за послуги.
Вони до такого не звикли
Будинки пристарілих, з якими зв’язалася редакція, не повідомляють про підвищений інтерес українських біженців до послуг. «Я пояснюю це тим, що такі послуги не поширені в Україні. По-друге, люди похилого віку приїхали сюди не одні, про них піклується сім’я», – розповіла Мартіна Поярова, директорка центру у Празі 7.
Про це говорять й інші. «В Україні звикли надавати таку допомогу в сім’ї та неформально. Там найчастіше користуються послугами, коли хтось приходить доглядати за пенсіонерами – наприклад, привозить обіди тощо», – пояснює Горецький.
Мартіна Поярова додає, що, наприклад, у її організації можуть надавати місцеві послуги. «Ми намагаємося виконувати свої обов'язки. Людям, зазвичай, не доводиться довго чекати», – сказала директорка. Вона припускає, що з часом біженці також почнуть користуватися послугами для людей похилого віку.
За словами Ярміли Ломозової, заступниці директора Архієпархіального благодійного фонду Праги, проблема пов’язана з наданням інтернатних послуг, наприклад, у будинках для людей похилого віку.
«Ситуація вже давно склалася так, що не вистачає місць для всіх, хто потребує допомоги», – попереджає вона. Прийняття клієнта вирішується на основі обстеження, послуга надається особі, яка її найбільше потребує.
У квітні Асоціація надавачів соціальних послуг провела опитування серед 330 осіб, щоб дізнатися, чи мають вони досвід роботи з українськими клієнтами. Менше тринадцяти відсотків сказали, що «так». Опитування показує, що йдеться переважно про консультування, а не надання послуг.
