Článek
Наприкінці березня 50-річний українець Вадим, що має проблеми зі здоров'ям, втратив свідомість в черзі у празькому центрі допомоги біженцям. Більшу частину квітня він провів у лікарні, а після того, як його виписали, йому ніби посміхнулася удача. Вони з мамою могли заселитися до кімнати в елітній квартирі в центрі столиці біля Танцюючого дому.
Однак місяць потому він знову пережив кризовий момент. У середу вранці до квартири зайшов екзекутор, початковим завданням якого було звільнити квартиру та передати її власнику.
«Мені треба їздити на діаліз, ми не знаємо, куди нам йти», – сказав Вадим у перші хвилини арешту квартири в розмові з журналістами, тоді як мати показувала пакет з ліками. Біженці розповідають, що вони з Харкова, перший місяць війни вони провели в укритті, пізніше їм вдалося втекти до Чехії.
Вадим і його мати, а також інші українські біженці, опинилися в центрі довготривалої суперечки за багатоквартирний будинок.
Власники будинку здавали його в оренду компанії «Infin in Group», яка займалася обслуговуванням маєтку та опікувалася орендарями. Проте співпраця призупинилася минулого липня, коли компанія перестала платити власникам. Наразі триває провадження у справі про банкрутство.
З минулого року між власниками та посередниками триває юридична суперечка. Власник хоче повернути квартири, але доглядач будинку виправдовується нібито векселем на суму вісім мільйонів крон – за його словами, такe суму вони витрати на ремонт у будинку.
За збігом обставин Вадим та його мати знайшли притулок в одній з квартир, щодо яких є рішення окружного суду Праги 2, згідно з яким компанія має звільнити їх протягом трьох днів. Вирок винесли 31 грудня минулого року.
Допомога нужденним чи корисливість?
У середу після десятої години в квартирі стоїть екзекутор разом з одним із власників, а згодом до них приєднується і адвокатка Зузана Чумпелікова, яка представляє інтереси власника будинку. Окрім українських біженців їх у квартирі разом із колегою чекає адміністратор керуючої компанії Енріке Келлер. Для всіх настає дуже напружений момент.
Енріке Келлер закликає до солідарності і просить перенести арешт квартири щонайменше на тиждень, бо біженцям нікуди йти. Він зазначає, що Вадим через день їздить на кількагодинну процедуру діалізу до сусідньої лікарні, куди його відвозить Енріке.
«Коли почався воєнний стан, ми поселили тут українців. Ми маємо бути солідарними», – пояснює він журналісту.
Однак, за словами адвокатки Зузани Чумпелікової, Енріке Келлер використовує ситуацію біженців на власну користь. «Я розумію, що ваше благодіяння нескінченне, ми не будемо про це сперечатися. Але ви віддали їм квартири, які, як ви знаєте, вже давно знаходяться під арештом. Через вас вони опинилися в такій ситуації», – критикує адвокатка адміністратора керуючої компанії. Проте він каже, що не вигадав війну в Україні і лише реагував на актуальні події.
«А якої ви національності, пане Келлере?» – запитує адвокатка під час напружених дебатів. «Чому ви запитуєте, якщо знаєте, що я з Росії? І живу тут понад п’ятнадцять років», – захищається Енріке Келлер.
Пізніше він пояснює журналісту, що його мати – німкеня, а батько – росіянин. «Ми допомагаємо, у мене близько 90 відсотків друзів з України», – каже він та заперечує, що використовує біженців. За його словами, суперечка не закрита і справою досі займаються юристи.
«Ми повідомили, що тут живуть діти…», – каже Келлер, пояснюючи, що запропонував безкоштовне житло, оскільки, за його словами, у Празі вже немає вільних місць.
Його намір знову ставить під сумнів адвокатка Зузана Чумпелікова, за словами якої адміністратор керуючої компанії розміщував біженців переважно у двох квартирах, які за рішенням суду він мав звільнити. Келлер, навпаки, стверджує, що біженці живуть і в інших квартирах.
Найкраще рішення
Через деякий час екзекутор і адвокатка, яка представляє інтереси власника будинку, приходять до компромісного рішення. Так, квартиру мають залишити адміністратор керуючої компанії із своїм колегою, які також у ній проживали, хоча вони кілька разів заперечували це.
«Це справедливо. Головне, що сьогодні ви покинете приміщення, яким не маєте права користуватися», – пояснює Зузана Чумпелікова, яка вимагає передати ключі від квартир.
Кінець суперечки приносить полегшення для Вадима. За словами адвоката, власник будинку погоджується, що вони з матір’ю наразі залишаться в квартирі, але біженці мають підписати відповідний договір про користування квартирою.
Однак сама суперечка щодо багатоквартирного будинку залишається невирішеною. Енріке Келлер наполягає, що має вексель на вісім мільйонів крон. «У нас були інвестиції, тому було визнання боргу. І це правда, що ми перестали платити, тому питання вирішувалося в суді», – каже Келлер.
Проте адвокатка заперечує, що власник визнавав борги у вигляді векселя. «Правдою є, що вони щось виправляли чи модифікували, але все було оплачено. Ми отримали таблицю без жодних документів і приблизно в грудні прийшли до думки, що є визнання боргу. Ми заперечили це на зустрічі. До сьогодні нам не передали оригінал», – каже адвокатка.