Článek
Рівень інтеграції вимушених переселенців з України у чеське суспільство поступово покращується. Однак більшість чехів ставиться до цього негативно. Про це йдеться в дослідженні Центру економічних досліджень і післядипломної освіти Карлового університету та Народногосподарського інституту Академії наук Чеської Республіки.
Експерти дізнавалися, як змінилося ставлення чехів до інтеграції та прийняття українців після початку повномасштабного російського вторгнення.
На їхню думку, прикладом хорошої інтеграції є збільшення кількості українських дітей у чеських школах. У червні минулого року місцеві школи відвідували лише 55 відсотків українських дітей, а станом на кінець року – вже 90 відсотків.
«Хоча дані свідчать про те, що з червня по грудень 2022 року рівень інтеграції українських дітей до чеських шкіл значно покращився, оцінка чеського суспільства цього не відображає», – йдеться у дослідженні.
«За результатами опитування зниження рівня інтеграції протягом 2022 року становило 11,3 відсоткових пункти. Особи, на яких міграційна криза вплинула негативно, демонструють зниження оцінки інтеграції на 22 відсоткові пункти. Натомість респонденти, які твердо переконані, що війна в Україні є результатом неспровокованої російської агресії, змінили своє ставлення лише на 2,1 відсоткових пункти», – пишуть у звіті.
Прийом біженців
Те, як чехи оцінюють рівень інтеграції вимушених переселенців залежить і від ставлення суспільства до подальшого прийому біженців.
Найбільшою готовність приймати українців була безпосередньо після початку повномасштабного російського вторгнення, однак після цього вона здебільшого зменшилася.
Тоді думки респондентів залежали від кількості та часу прийому новоприбулих біженців. Прийняти менше ніж 150 тисяч людей на короткий термін погодилося більше ніж 60 відсотків населення. Проте прийняти більше ніж 300 тисяч людей погодилося б лише 20 відсотків.
«Однак зміна настроїв чеського суспільства не базувалася насамперед на особистому досвіді, а була пов’язана насамперед з поступовим зниженням інтересу після початку війни та початкового шоку», – пишуть автори дослідження Томаш Протівінський та Даніел Мюніх.
Категоричнішими були люди, які потрапили в економічну пастку через зростання цін на електроенергію.
«Очевидно, що бажання приймати біженців протягом весни знизилося серед респондентів, які повідомили про значні труднощі, пов’язані з високими цінами на електроенергію», – йдеться в дослідженні. Іншими важливими факторами є такоє інтерпретація конфлікту між Росією та Україною, а також те, з яких джерел респонденти отримують інформацію.
Крім цього, ставлення чехів залежало й від того, чи знали вони особисто деяких біженців. З-поміж людей, серед близьких яких є українці, підтримка подальшого прийому вимушених переселенців протягом останніх місяців зросла. Навпаки, ті, хто мало чи зовсім не знайомі з біженцями, негативно ставляться до їхнього прийому.
Дані були зібрані на основі довгострокового опитування «Життя під час пандемії» (Život během pandemie) про життя та труднощі чеських домогосподарств з березня 2020 року. Після початку повномасштабного російського вторгнення до опитування додали запитання, що стосувалися саме українців.
