Článek
Психічне здоров’я українців погіршує ситуація на Батьківщині, переживання за родину чи дім, а також погані соціально-економічні умови у Чехії. Згідно з результатами опитування, лише 3% біженців звернулися по професійну допомогу в Чехії, ще 38% розглядали таку можливість.
Відповідно до опублікованого звіту, найбільшою перешкодою для лікування є низький рівень проінформованості про доступність послуг та відшкодування з боку медичних страхових компаній.
Про стан психічного здоров’я біженців йдеться у п’ятій доповіді із серії досліджень ініціативи «Голос українців у Чехії», яку підготувала компанія «PAQ Research» у співпраці з Національним інститутом психічного здоров’я та Інститутом соціології Академії наук Чеської Республіки.
Доповідь базується на третій хвилі дослідження серед біженців з України, в якому взяли участь 1347 переселенців. Опитування проводилося у вересні цього року.
75 тисяч біженців потребують професійної допомоги
Війна тісно пов’язана з психічним здоров’ям. Як зазначено у звіті, бойові дії самі по собі приносять травматичний досвід, соціальний та економічний стрес спричиняє й те, що жителі стають біженцями. Усе це дуже впливає на психічне здоров’я, про що і свідчить ситуація українських біженців.
45% з них виявляють симптоми депресії та тривожності до такої міри, коли вже рекомендована консультація психіатра. Так, близько 75 тисяч із 160 тисяч дорослих біженців нині потребують професійної допомоги.
Симптоми у 42% дорослих відповідають середній формі депресії, у 14% – важкій депресії, а у 7% – навіть дуже важкій формі. Для порівняння: минулого року симптоми середньої форми депресії мали 8% жителів Чехії, тобто в п’ять разів менше.
Слід зазначити, що серед біженців, як і серед більшості суспільства, від симптомів депресії частіше страждають жінки. Серед скарг спостерігаються проблеми зі сном, негативне ставлення до себе, почуття безнадії чи втома.
Занепокоєння викликають і результати, пов'язані із симптомами тривожного розладу, таких як нервозність, хвилювання, неспокій або дратівливість. Симптоми середньої форми тривожності відчувають 23% біженців, тоді як серед чехів йдеться про 7%. Тривожність найчастіше проявляється у жінок, які складають понад 70% біженців у Чехії.
Погані робота і житло
«Лише менше третини тих, хто відчуває симптоми, вважають їх ознакою психічного захворювання. Рівень усвідомлення зростає разом із проявом симптомів. Молоді люди віком до 30 років, як правило, більш чутливі до симптомів, що пов'язане з меншою стигматизацією психічних захворювань серед людей цієї групи», – зазначає директор Національного інституту психічного здоров’я Петр Вінклер.
На психологічне здоров'я біженців впливають також умови життя в Чехії. Симптоми середньої форми депресії чи тривожності проявляються у 51% людей із скрутним матеріальним становищем. Водночас матеріальне становище 33% біженців із такими симптомами не є складним.
«Впливає і ситуація, пов'язана з роботою. У гіршому становищі знаходяться люди, у яких немає роботи, а також ті, хто працює на менш кваліфікованих посадах, ніж раніше», – пояснює аналітикиня компанії «PAQ Research» Мартіна Каванова.
Водночас вона звертає увагу на роль чеської мови, незнання якої може бути пов’язане з погіршенням психічного здоров’я. «Це також може бути пов'язано з трудовою діяльністю. Як відомо з попередніх досліджень, недостатнє знання чеської часто означає безробіття або менш кваліфіковану роботу», – додає Каванова. Важливу роль відіграє і житло. Симптоми депресії чи тривожності найчастіше проявляються у людей, які проживають у закладах розміщення, рідше – у тих, хто живе у квартирах.
Зацікавленість у допомозі є, але інформації бракує
Незважаючи на високу поширеність симптомів психологічних проблем серед біженців у Чехії, лише 3% з них звернулися по професійну допомогу. Проте 38% усіх біженців (і 64% із симптомами середньої форми депресії чи тривожності) розглядали таку можливість. Вони розуміють, що фахова допомога може піти їм на користь.
Найпоширенішою перешкодою для пошуку професіоналів є невпевненість у тому, яка саме допомога їм потрібна. Це може бути пов’язано з недостатньою обізнаністю щодо проблематики психічного здоров’я, з відсутністю інформації про доступні послуги, а також про те, які з них відшкодовує страхова компанія.
Де шукати допомогу
Допомогу пропонує, наприклад, Національний інститут психічного здоров’я, який зараз реалізовує три проєкти, спрямовані на психосоціальну допомогу українцям, що проживають у Чехії. Також інститут створив україномовну сторінку з інформацією про психічне здоров’я та посиланнями на доступну допомогу – www.samopomi.ch.
