Článek
Українка Люба приїхала до Чехії під час першої хвилі міграційної кризи у лютому. Відтоді вона живе у готелі «Славія» у празькому районі Вршовіце. Його біженцям надали представники однойменного місцевого футбольного клубу.
«Ми хочемо повернутися до України, але поки боїмося їхати назад. Ми хотіли б залишитися тут, тому що почуваємося тут як вдома», – пояснює Люба, чому вони з донькою продовжують жити у готелі.
Більшість людей, які отримали житло у празькому готелі «Славія», не знайшли інше житло навіть через пів року. Зрештою, у них навіть немає причин з’їжджати. У цьому районі дуже важко знайти житло, і йдеться передусім про мам із маленькими дітьми, які можуть підзаробити, але не можуть працювати повний робочий день, тому вони навіть не можуть сплатити оренду. Діти тут також відвідують школи.
Українські новини Seznam Zprávy
Podívejte se, co pro vás každý den připravujeme.
Подивіться, про що ми пишемо для вас щодня.
Původní zprávy a rozhovory: Jak se Češi chystají na to, až válka skončí:
Důležité informace a rady: Jak získat práci, jak bydlení, ale také například o mapách v mobilu:
Informace z celého Česka: Ukazujeme i to, co se děje v zemi, ve které nyní žijete:
«У перші дні ми допомагали записати дітей до шкіл. Їхні батьки знайшли тут роботу, тому зрозуміло, що вони не хочуть починати все заново десь в іншому місці», - пояснює голова празького спортивного клуба «Славія» Їржі Врба, чому навіть через пів року у їхньому готелі так багато біженців.
З лютого тут проживає понад 100 осіб. З обіцяної від держави компенсації власники гуртожитку досі не отримали ні копійки.
Держава обіцяла компенсацію, але нічого не дала:
«Нам потрібно знати, як держава планує діяти далі. Остання інформація, яку ми маємо, стосується того, що Прага обмежила період підтримки до 31 серпня. Але я не можу уявити, що ми зможемо всім знайти інше житло протягом двох тижнів. Ми хочемо допомогти, але жодної інформації ні від кого не отримували», – додає Врба.
Спочатку чеський уряд розраховував на те, що проживання в готелях і хостелах буде лише екстреним рішенням для біженців з України. Згідно з початковою постановою уряду, це мало бути на три місяці. Але термін уже розтягнувся на пів року, а нічого іншого влада поки не придумала.
Опитування компанії «PAQ Research» серед українських біженців лише підтвердило, що їх не вдається переселити у стабільне житло. З усіх українців, які опинилися в гуртожитках, тут залишилося три чверті. Лише 17% вдалося переїхати до власної орендованої квартири або окремої квартири, яку їм надали чехи.
Біженцям, яких із самого спочатку розмістили в готелях, пощастило більше – половина з них переїхала до квартир, але 42 відсотки також опинилися у гуртожитках.
Українці, які приїхали до Чехії протягом весни, часто живуть у таких приміщеннях через заповненість місць. Крім того, значна частина біженців не шукає альтернативне житло, оскільки хоче якомога швидше повернутися до України.
Одні йдуть, інші приходять
Крім того, на зміну людям, які залишають гуртожитки, одразу приходять інші. У готелі «Славія» з цим теж мають досвід. «Як тільки наша кімната стає вільною, туди одразу ж приїздить інша сім’я», – каже голова празького футбольного клуба «Славія» Їржі Врба.
Здебільшого це люди, які ночували десь на підлозі у друзів або шукали житло після закінчення проживання в інших гуртожитках. Так, як пані Оксана та її двоє дітей.
«У попередньому гуртожитку нам сказали, що ми маємо звільнити кімнату протягом 14 днів, – розповідає Оксана, як вона потрапила до готелю «Славія» у травні.
Саме тут муніципалітет організував місце для групи людей, які були змушені залишити своє початкове житло. Інше місце проживання Оксана поки не шукає, адже хоче якомога швидше повернутися до України.
«До того ж діти почали ходити до школи, що знаходиться за рогом», – каже вона про ще одну причину, чому вони досі живуть у готелі.
58 тисяч біженців у гуртожитках
Згідно з опитуванням Міністерства праці та соціальних справ (MPSV) серед 50 тисяч біженців, три чверті з них задоволені своїм житлом. Більше половини респондентів навіть вважають своє житло цілком задовільним.
«З такою величезною кількістю людей, яку Чехія повинна була прийняти за короткий час, можна говорити про успіх. Значною мірою це завдяки солідарності чехів і місцевих українців», – пояснює речник міністерства Якуб Августа.
Найчастіше біженці проживають у так званих солідарних домогосподарствах, а це 44 відсотки. Ще 24 відсотки проживають в орендованому житлі. Близько 15 відсотків українців живуть в гуртожитках, що відповідає 58 тисячам осіб.
«Найменший рівень задоволеності у тих, хто живе в гуртожитку», – додає Августа.
