Час тут зупинився. Історичні басейни пропонують більше, ніж просто плавання

Час тут плине повільніше. Або зупиняється зовсім. Басейни часів Першої Республіки та старої Австрії досі зберігають свій шарм. Завдяки цьому відпочинок в них особливіший, ніж у сучасних басейнах, хоча вода тут часто не підігрівається. Це стосується і басейнів, які вже змінили своє призначення або не збереглися у первісному вигляді. Пропонуємо добірку найкрасивіших басейнів у Чехії.

Містечко Горжіце відоме своєю школою скульптури та каменярів. Майже сто років тому один із її професорів, архітектор і мандрівник Карел Бахура, почав виготовляти вироби з іншого матеріалу – дерева. У селищі Дахов або Дахови на місці колишнього ставка він спроєктував басейн. Відкрили його у 1925 році. Він працює й сьогодні, а його краса спонукала режисерів зняти тут фільм «Елішка любить дику природу».

Історичний басейн у місті Мшено розташований біля одного із входів до скелястого ареалу Кокоржинсько. Комплекс у стилі арт-деко існує тут з 1932 року, тож цього року йому виповнюється 90 років.

Дерев’яну будівлю доповнюють два баштоподібні цегляні фонтани. Збереглося також кілька оригінальних лавок і огорожі.

У Лугачовіцьких купальнях, які разом із терасою Сонячних купалень були частиною Інституту очищення води, вже ніхто не купається. Вода тут не відповідає санітарним нормам.

Колись на цьому місці стояв бароковий Єстржабський млин початку 18 століття. У 1902 році архітектор Душан Юркович перетворив його на санаторій з басейном.

Близько десяти років тому Сонячні купальні ще працювали, відтоді територія закрита. Нині під керівництвом Петра Вшетечки його реконструюють, але басейн більше не використовуватиметься для плавання. Тут побудують музей Душана Юрковича та композитора Леоша Яначека, відкриття якого заплановане на 2023 рік.

З 1809 року на території Стракової академії у Празі працюють найстаріші купальні Австрії. Раніше їх використовувала армія, але туди могли ходити і звичайні громадяни. Однак це була споруда на плотах, яка страждала від кожної повені. Тому незадоволені громадяни змусили муніципалітет побудувати зручніший для життя басейн. Окрім великих дерев’яних пірсів для купання, архітектор Йозеф Ондржей Краннер спроєктував класицистичну будівлю з роздягальнями та іншими зручностями.

Міський курорт в Опаві, який сьогодні називається Міський плавальний басейн, належить до найкращих чеських зон для плавання свого часу, тобто кінця 1920-х і початку 1930-х років минулого століття. Автором будівлі був архітектор Отто Райхнер, родом з Опави з німецько-єврейської родини.

У зоні сучасно обладнаного басейну змішані елементи кількох стилів. Навіть експерти не знають, як охарактеризувати цю симетричну будівлю. Можна сказати, що це оригінальний модерністський коктейль, який робить басейн справді винятковим.

Мало хто здогадається, що автором дерев’яної конструкції спа-центру Поланка є функціоналіст Богуслав Фукс. Будівля з дерев’яним каркасом має L-подібне планування. Кабінки тут з’єднані доріжками та коридорами. Лише підлога на першому поверсі бетонна, а задня стіна була обкладена цеглою та склобетоном. З часом колір покриттів змінювався.

Басейн біля річки Їзера в Чеському раю, навпроти скель з романтичним Пантеоном і руїнами замку Вранов, сягає корінням у 1930-ті роки. За часів Першої Республіки він був популярний і серед жителів Праги. Однак первісну будівлю не зберегли, вона розвалилася після Другої світової війни. Проте наприкінці 90-х років група ентузіастів відновила її та побудувала копію.

Ініціатором і меценатом реставрації був художник Йозеф Їра, долучився до неї і муніципалітет. Після ґрунтовної реконструкції близько 15 років тому так званий Жовтий басейн сьогодні перебуває у задовільному стані. Це частина відкритої зони відпочинку з прокатом човнів і скутерів.

Природний басейн у муніципалітеті Радошовіце спочатку був ставком, заснованим у 20-х роках минулого століття. У 1934 році ресторатор Антонін Юречек відкрив тут басейн із корчмою. Окрім купання, на території були ігри, танці та тенісні корти, а взимку на ставку каталися на ковзанах.

Басейн став популярним місцем відпочинку навіть для таких відомих акторів, як Олдржіх Новий, Люба Германова, Їржина Штепнічкова чи Франтішек Смолік. Водна гладінь тут вкрита трав'янистими пляжами з дитячими майданчиками, крім ресторану з сучасним інтер'єром, є й кіоск з великою терасою.

У ліберецькому районі Рупрехтіце у першій половині 1930-х років декілька громадян на чолі з учителем Едмундом Бергманом заснували товариство з наміром побудувати лісовий басейн. На території була дерев’яна будівля з туалетами та роздягальнями, а також дитячий майданчик, карусель, гірка та гойдалки.

За часів соціалізму та після нього басейн страждав від недостатнього обслуговування і був закритий урядом в 2007 році. Проте туди продовжували ходити люди, а потім дерев'яна будівля згоріла.

У 2016 році місто Ліберець вирішило відремонтувати басейн. Позаминулого року всю територію передали новоствореному об’єднанню, яке хоче повернути басейну первісний вигляд. Проте басейн уже працює, включно з буфетом. Вхід для відвідувачів вільний.