Článek
Навіть у середині тижня після обіду на головному залізничному вокзалі Праги людно. Сотні людей юрбляться у вестибюлі. Серед них є і кілька людей у яскравих рожевих жилетах із написом «Iniciativa Hlavák, Refugee help», що вказує на те, що вони допомагають мігрантам.
«Ми підраховуємо, скільком біженцям ми тут допоможемо. Сьогодні їх 118, а це досить багато, враховуючи, що зараз лише дванадцята година. Інколи у нас 250 людей на день, іноді до 500», – описує мені Вендула Форштова, координаторка однієї з п’яти змін і студентка індології.
Але сама вона каже, що нових українців уже приїжджає не так багато. «Це люди, які їдуть через нас транзитом або хочуть повернутися до України. Деякі ж просто знають, що ми тут, і приходять просити допомоги», – пояснює вона.
До обіду волонтери вже допомогли 118 українським біженцям.
Наприклад, їх цікавить, як знайти житло на тривалий термін, де купити квиток чи обміняти гроші. Щодня вони також мають справу з десятками біженців, які хочуть переночувати на вокзалі. Найчастіше їм потрібна порада, як купити квитки для поїздки за кордон або назад до України.
«Сплять перед будівлею і чекають на потяг»
Близько двох годин я прогулююся вокзалом з волонтерками, але здебільшого ми стоїмо біля табло, на якому вказаний час відправлення і прибуттям потягів. За цей час до них підходять приблизно десять біженців і ще щонайменше десять туристів, які не можуть зорієнтуватися. Інша група допомагає в касах «Чеської залізниці».
«Вчора було важко, але сьогодні спокійно, – каже мені пані Олена, яка близько двадцяти років тому переїхала з України до Чехії.
А у вільний час вона пояснює мені, з чим їй довелося мати справу в першу годину зміни. «Наприклад, одна пані хотіла дізнатися, як пройти на перон. Це трапляється часто, люди не розуміють, що S – це північ, а J – південь. Крім того, вона не знає, де це. А внизу на касах їм цього ніхто не пояснить, бо вони не знають мову».
Раптом у координаторки задзвонив телефон, і вона кудись відійшла. Поверхом нижче їй потрібно вирішити більшу проблему. «Якась маленька дівчинка впала і поранила руку, ми ще не знаємо, наскільки сильно. Її сім’я має квитки на потяг до Берліна, маленьку дівчинку потрібно оглянути, але вони не мають страхування», – пояснює вона мені, коли через двадцять хвилин повертається.
Квитки до Берліна.
Перед моїм відходом для неї встигають організувати обстеження в так званому UA пункті. «Її мати поїде туди з нею, батько та інші діти поїдуть до Німеччини. У них не вистачить грошей, щоб купити квитки на всіх. А ці повернути не можна», – пояснює вона.
«Тут сплять десятки біженців»
Кажуть, що складніші проблеми завжди виникають увечері, коли на вокзалі з’являються біженці, яким ніде ночувати. «Таке трапляється, це здебільшого десятки людей», – розповідає мені Форштова. Однак, як правило, за словами волонтерок, це не пов'язано з тим, що їм немає де жити в довгостроковій перспективі.
«Це люди, які о п’ятій ранку сідають на потяг до України. Якщо це велика група, сім’я, зазвичай нам не вдається знайти для них житло. Вони або не хочуть їхати до наметового містечка в Трої, або там немає місць, або їх просто не беруть», – пояснює Форштова.
Волонтерки допомагають жінці з України з неправильно купленим квитком.
За даними ініціативи «Главак», у ніч із вівторка на середу (минулого тижня – ред) на вокзалі ночували 45 осіб. «Ми не змогли їх тут залишити, охорона їх вигнала», – розповідає мені Олена, яка чергувала тієї ночі. Зрештою, вони залишилися на автобусній зупинці біля вокзалу.
«Дві родини хотіли повернутися до України, але їм не вистачило близько 50 євро, тому вони вирішили купити квитки на автобус. Серед них була вагітна дівчина, але її все одно вигнали», – каже вона. Втім, Олена не знає, чи вдалося їм виїхати.
Там не може бути нікого
Речник адміністрації залізниці Душан Гавенда пояснює, що після опівночі в будівлі вокзалу ніхто не може залишатися. Тут відбувається «технічне обслуговування та дезінфекція».
Відновлення роботи гуртожитку, де б біженці могли переночувати, не планується. «Уряд зробив цей винятковий крок під час кризового періоду, коли гуманітарна ситуація була дуже складною, а можливості розміщення біженців обмежені. Нинішня ситуація суттєво відрізняється», – описує Гавенда.
Крім того, муніципалітет зазначає, що ввечері на станцію приходять працівники празького Регіонального центру допомоги Україні, які транспортують біженців до кризового житла. «Кожен біженець має можливість переночувати у наметовому містечку. Якщо він і залишається на вокзалі, то з власної волі», – констатує він.
Нині у Празі працює лише одне наметове містечко, а саме у Трої. Друге, що у районі Малешіце, Прага закрила через низьку кількість біженців. До Праги 8 мігрантів мають доставити пожежники, проте, за словами волонтерок, вони не приїжджають самі, їх потрібно викликати.
«До того ж вони не завжди забирають всіх. Якщо у них немає документів або вони відмовляться від житла, яке тут мали, їм скажуть, що вони більше не можуть потрапити до містечка. І цим людям потрібно переночувати тут лише один день. До того ж ранковою електричкою їх назад на вокзал не відвезуть», – пояснює волонтерка Олена.
Квиток коштує більше тисячі крон
За словами волонтерок, біженці, у яких немає грошей не тільки на проживання в Чехії, а й на повернення додому, з'являються на вокзалі щодня. «Якщо їм не вистачає кількох крон, вони не можуть поїхати додому», – каже Олена.
Навіть до Львова, першої зупинки в Україні, квиток для дорослого коштує більше тисячі крон. Квитки на автобус трохи дешевші.
І навіть Чехія їм не допоможе. За словами речника Міністерства транспорту Франтішека Ємелки, запускати потяги, які б безкоштовно доставляли їх до України, поки не планують.
«Наразі ми не фіксуємо значного попиту на таку послугу. Якби це сталося або якби посольство України в Празі виступило з подібною пропозицією, ми готові вирішувати ситуацію разом із перевізниками».
Офіційна допомога? «Немає»
Окрім ініціативи «Hlavák», на вокзалі допомагає також організація «Romodrom» або «RomPraha». За словами речниці організації Ксенії Губекової, її представники знаходяться там щодня з п'ятої до півночі. Так само як і волонтери з ініціативи «Hlavák» вони допомагають з купівлею квитків або закупівлею їжі та напоїв.
Інформаційне табло для українських біженців на центральному вокзалі Праги.
Через п'ять місяців після початку війни біженці не знайдуть тут регулярної допомоги від держави. «Тут немає жодного офіційного представництва. Празький Регіональний центр допомоги Україні залишив тут стійку інформації, де міститься інформація про те, де знайти листівки з додатковою інформацією», – каже Форштова.
Проте самих брошур поруч не було, ми не знайшли їх навіть протягом наступних двох годин.
Водночас волонтери погоджуються, що офіційного місця, куди б люди могли прийти за консультацією, бракує. «Це потрібно. Ми не можемо бути заміною, ми намагаємося, але до нас ця інформація також не доходить систематично. Це хаос», – зазначає координаторка.
Однак, за словами речника Віта Хоффмана, муніципалітет Праги не хоче «давати поради стоячи та публічно». «Представники ініціатив «Hlavák» і «Romodrome» перебувають тут протягом дня і, якщо необхідно, вони викликають працівників «KACPU», «OSPOD» або соціальних служб», – пояснює він виданню Seznam Zprávy.
Однак, за словами Хоффмана, у Празі планують відкрити «центр реабілітації, який включатиме соціальні, медичні служби, служби центру зайнятості та інші». У столиці кажуть, що детальнішу інформацію про це ще обговорюють.
З початку російського вторгнення в Україну, тимчасовий захист у Чехії отримали 406 725 біженців. На головному вокзалі ситуація загострилася в середині травня, коли у вестибюлі в незадовільних умовах щодня ночували 500 людей, частина з них ромського походження.
Тим часом міграційна криза сповільнилася. За даними Міністерства внутрішніх справ, наприклад, ні в неділю, ні в суботу українським біженцям не видавали жодної візи. Це сталося вперше з початку російського вторгнення в Україну.
